ІПММС - Новини

11/2024

Планується проведення Дев’ятнадцятої міжнародної науково-практичної конференції «Математичне та імітаційне моделювання. МОДС’2024».
Будуть розглядатися наукові та методичні питання з напряму моделювання складних екологічних, технічних, фізичних, економічних, виробничих, організаційних та інформаційних систем з використанням математичних та імітаційних методів

27–28/

04/2023

У місті Славутичі в режимі онлайн відбулася Восьма міжнародна конференція «Проблеми зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища» INUDECO 2023. Тема – «INUDECO. Ядерна енергетика: виклики війни»

Співробітники наукових відділів «Математичного моделювання навколишнього середовища» та «Математичного моделювання морських і річкових систем» ІПММС НАН України спільно зі спеціалістами із геоінформаційного аналізу Центру ГІС АНАЛІТИК під час військової агресії РФ виконали роботи з прогнозу зон затоплень у нижніх б’єфах ГЕС Дніпровського каскаду водосховищ для різних сценаріїв руйнування гребель ГЕС унаслідок аварій чи військових дій при різних гідрологічних режимах водосховищ

В ІПММС НАН України промодельовані дані прориву дамби Київської ГЕС 02.03.2022 для проранів 280 м та 100 м і передані спеціалістам Центру ГІС Аналітик. На їх основі за допомогою програми ArcGIS створена інтерактивна карта зон та глибин затоплення берегів Дніпра у м. Києві внаслідок прориву дамби на підкладці OpenStreetMap.
Доступ до карти можливий по мережі Інтернет для авторизованих користувачів
https://uz.maps.arcgis.com/home/item.html?id=c83fcecc8d7949889affe06f090a3992

2023

КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ ПОСАД

2022

ВИБОРИ ДИРЕКТОРА ІПММС НАН УКРАЇНИ

14/01/2021

Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Уруський О.С. разом з колегами з Мінстратегпрому відвідав Інститут проблем математичних машин і систем НАН України.

У ході візиту директор інституту академік Морозов А.О. та його колеги поділилися інформацією щодо напрямів наукових досліджень установи та актуальних перспективних робіт, які можуть проводитися у співпраці з Міністерством.

Домовилися про подальше активне співробітництво.

02-03/2021

Мер Києва Віталій Кличко показав спікеру Верховної Ради України Дмитру Разумкову систему для голосування «Рада-4», розроблену в ІПММС НАН України,яка працює у Київраді і унеможливлює кнопкодавство. Кличко сказав: «Голосування проходить виключно, коли ти натискаєш одночасно дві кнопки і чекаєш до завершення волевиявлення. Інакше голос не буде зарахований. Це робить неможливим голосування за іншого депутата».
За словами Кличка, з 2015 року, коли встановили дану систему, в Київраді «ні разу не було блокування трибуни, бійок чи конфліктів». Якщо депутати не згодні з голосуванням, то просто виймають картки, і тоді доводиться шукати компроміс, щоб був кворум. Також система «Рада-4» передбачає використання пультів, де можна ознайомитися з порядком денним засідання, проєктами рішень і записатися на виступ.
У лютому 2020 року роботу системи «Рада-4» у Київраді продемонстрували народним депутатам Верховної Ради України. Парламентарі намагалися вплинути на роботу кнопки та прокнопкодавити за допомогою жвачки, скотча, книг, мобільних телефонів та ін. Сенсорна кнопка витримала і відреагувала лише на дотик руки учасників голосування.

З 2 березня у Верховній Раді України в системі для голосування «Рада-3», також розробленій в ІПММС НАН України, запрацювала сенсорна кнопка, яка унеможливлює неперсональне голосування народних депутатів. За словами спікера парламенту Дмитра Разумкова на погоджувальній раді 1 березня, сенсорна кнопка усуне питання прив'язки картки нардепа до місця, оскільки вона виключає голосування з різних місць. При цьому він зазначив, що все це не знімає питання загальної модернізації системи для голосування «Рада-3», яка працює з 2008 року і вже віджила своє. Сенсорну кнопку в ВР встановили у 2008 році, але до сих пір вона не працювала.


11/2024	Планується проведення Дев’ятнадцятої міжнародної науково-практичної конференції «Математичне та імітаційне моделювання. МОДС’2024». Будуть розглядатися наукові та методичні питання з напряму моделювання складних екологічних, технічних, фізичних, економічних, виробничих, організаційних та інформаційних систем з використанням математичних та імітаційних методів
27–28/ 04/2023	У місті Славутичі в режимі онлайн відбулася Восьма міжнародна конференція «Проблеми зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища» INUDECO 2023. Тема – «INUDECO. Ядерна енергетика: виклики війни»
	Співробітники наукових відділів «Математичного моделювання навколишнього середовища» та «Математичного моделювання морських і річкових систем» ІПММС НАН України спільно зі спеціалістами із геоінформаційного аналізу Центру ГІС АНАЛІТИК під час військової агресії РФ виконали роботи з прогнозу зон затоплень у нижніх б’єфах ГЕС Дніпровського каскаду водосховищ для різних сценаріїв руйнування гребель ГЕС унаслідок аварій чи військових дій при різних гідрологічних режимах водосховищ
	В ІПММС НАН України промодельовані дані прориву дамби Київської ГЕС 02.03.2022 для проранів 280 м та 100 м і передані спеціалістам Центру ГІС Аналітик. На їх основі за допомогою програми ArcGIS створена інтерактивна карта зон та глибин затоплення берегів Дніпра у м. Києві внаслідок прориву дамби на підкладці OpenStreetMap. Доступ до карти можливий по мережі Інтернет для авторизованих користувачів https://uz.maps.arcgis.com/home/item.html?id=c83fcecc8d7949889affe06f090a3992 Login: Hydro155 Password: 836RxU%tjK
2023	КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ ПОСАД
2022	ВИБОРИ ДИРЕКТОРА ІПММС НАН УКРАЇНИ
14/01/2021	Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Уруський О.С. разом з колегами з Мінстратегпрому відвідав Інститут проблем математичних машин і систем НАН України. У ході візиту директор інституту академік Морозов А.О. та його колеги поділилися інформацією щодо напрямів наукових досліджень установи та актуальних перспективних робіт, які можуть проводитися у співпраці з Міністерством. Домовилися про подальше активне співробітництво.

02-03/2021	Мер Києва Віталій Кличко показав спікеру Верховної Ради України Дмитру Разумкову систему для голосування «Рада-4», розроблену в ІПММС НАН України,яка працює у Київраді і унеможливлює кнопкодавство. Кличко сказав: «Голосування проходить виключно, коли ти натискаєш одночасно дві кнопки і чекаєш до завершення волевиявлення. Інакше голос не буде зарахований. Це робить неможливим голосування за іншого депутата». За словами Кличка, з 2015 року, коли встановили дану систему, в Київраді «ні разу не було блокування трибуни, бійок чи конфліктів». Якщо депутати не згодні з голосуванням, то просто виймають картки, і тоді доводиться шукати компроміс, щоб був кворум. Також система «Рада-4» передбачає використання пультів, де можна ознайомитися з порядком денним засідання, проєктами рішень і записатися на виступ. У лютому 2020 року роботу системи «Рада-4» у Київраді продемонстрували народним депутатам Верховної Ради України. Парламентарі намагалися вплинути на роботу кнопки та прокнопкодавити за допомогою жвачки, скотча, книг, мобільних телефонів та ін. Сенсорна кнопка витримала і відреагувала лише на дотик руки учасників голосування. З 2 березня у Верховній Раді України в системі для голосування «Рада-3», також розробленій в ІПММС НАН України, запрацювала сенсорна кнопка, яка унеможливлює неперсональне голосування народних депутатів. За словами спікера парламенту Дмитра Разумкова на погоджувальній раді 1 березня, сенсорна кнопка усуне питання прив'язки картки нардепа до місця, оскільки вона виключає голосування з різних місць. При цьому він зазначив, що все це не знімає питання загальної модернізації системи для голосування «Рада-3», яка працює з 2008 року і вже віджила своє. Сенсорну кнопку в ВР встановили у 2008 році, але до сих пір вона не працювала.