В ІПММС НАН України промодельовані дані прориву дамби Київської ГЕС 02.03.2022 для проранів 280 м та 100 м і передані спеціалістам Центру ГІС Аналітик. На їх основі за допомогою програми 
ArcGIS створена інтерактивна карта зон та глибин затоплення берегів Дніпра у м. Києві внаслідок прориву дамби на підкладці OpenStreetMap.
Доступ до карти можливий по мережі Інтернет для авторизованих користувачів
https://uz.maps.arcgis.com/home/item.html?id=c83fcecc8d7949889affe06f090a3992

LoginHydro155
Password: 836RxU%tjK


 
 
 27–28/
    04/2022
У місті енергетиків Славутичі проходила VII міжнародна конференція «Проблеми виведення з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища. INUDECO 2022», започаткована в 2016 році і в якій за цей час прийняли участь понад 600 науковців і практиків із понад 25 країн світу. ІПММС НАН України є співзасновником та партнером конференції. .
У конференції, яка тривала 2 доби, прийняли участь 168 осіб, що представляли 35 організацій та установ із 20 країн світу. Було заслухано 64 доповіді, з них 3 доповіді були представлені у співавторстві з ученими ІПММС НАН України


 
 2022  КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ ПОСАД
 
2022  

ВИБОРИ ДИРЕКТОРА ІПММС НАН УКРАЇНИ

    
 
 06/2022
Планується проведення Сімнадцятої міжнародної науково-практичної конференції «Математичне та імітаційне моделювання. МОДС’2022».
Будуть розглядатися наукові та методичні питання з напряму моделювання складних екологічних, технічних, фізичних, економічних, виробничих, організаційних та інформаційних систем з використанням математичних та імітаційних методів.  


 
14/01/2021 

Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Уруський О.С. разом з колегами з Мінстратегпрому відвідав Інститут проблем математичних машин і систем НАН України.

        У ході візиту директор інституту академік Морозов А.О. та його колеги поділилися інформацією щодо напрямів наукових досліджень установи та актуальних перспективних робіт, які можуть проводитися у співпраці з Міністерством.
        Домовилися про подальше активне співробітництво.
 
 

 


 
 02-03/2021

  Мер Києва Віталій Кличко показав спікеру Верховної Ради України Дмитру Разумкову систему для голосування «Рада-4», розроблену в ІПММС НАН України,яка працює у Київраді і унеможливлює кнопкодавство. Кличко сказав: «Голосування проходить виключно, коли ти натискаєш одночасно дві кнопки і чекаєш до завершення волевиявлення. Інакше голос не буде зарахований. Це робить неможливим голосування за іншого депутата».
За словами Кличка, з 2015 року, коли встановили дану систему, в Київраді «ні разу не було блокування трибуни, бійок чи конфліктів». Якщо депутати не згодні з голосуванням, то просто виймають картки, і тоді доводиться шукати компроміс, щоб був кворум. Також система «Рада-4» передбачає використання пультів, де можна ознайомитися з порядком денним засідання, проєктами рішень і записатися на виступ.
У лютому 2020 року роботу системи «Рада-4» у Київраді продемонстрували народним депутатам Верховної Ради України. Парламентарі намагалися вплинути на роботу кнопки та прокнопкодавити за допомогою жвачки, скотча, книг, мобільних телефонів та ін. Сенсорна кнопка витримала і відреагувала лише на дотик руки учасників голосування.

 
З 2 березня у Верховній Раді України в системі для голосування «Рада-3», також розробленій в ІПММС НАН України, запрацювала сенсорна кнопка, яка унеможливлює неперсональне голосування народних депутатів. За словами спікера парламенту Дмитра Разумкова на погоджувальній раді 1 березня, сенсорна кнопка усуне питання прив'язки картки нардепа до місця, оскільки вона виключає голосування з різних місць. При цьому він зазначив, що все це не знімає питання загальної модернізації системи для голосування «Рада-3», яка працює з 2008 року і вже віджила своє. Сенсорну кнопку в ВР встановили у 2008 році, але до сих пір вона не працювала.  

 

 
      Останнє оновлення: Oct 26, 2022