Постійно зростаючі можливості засобів і внаслідок того швидкоплинність та розмах процесів ведення збройної боротьби приводять до необхідності автоматизації функцій управління воєнними силами. Проблемна ситуація, що склалася в органах воєнного управління на сучасному етапі, характеризується, з одного боку, вичерпанням можливостей людини стосовно одночасного опрацювання різнопланової інформації (досягнута інформаційна межа першого роду), а, з другого боку, досягненням межі щодо організаційного розподілу управлінських задач (досягнута інформаційна межа другого роду). Рішення проблеми, що виникла, бачиться, перш за все, в розширенні сфери застосування засобів автоматизації. Їх роль повинна зводитися до впровадження у процеси управління воєнними силами адаптаційних автоматизмів, а також нових механізмів (методів) управління на основі розвитку математичних моделей і методів. У статті наведено результати аналізу стану математичних моделей і методів управління силами, що використовуються в сучасних автоматизованих системах (АСУ). Авторами відмічається розрив між результатами прийняття стратегічних (оперативних) рішень та налаштуванням алгоритмів автоматизованого управління силами на тактичному рівні. З приводу недостатньої розвиненості науково-методичного апарату, що використовується в АСУ військами, мають місце: недостатньо ефективне прогнозування ходу й результатів бойових дій та операцій; неадекватна оцінка обстановки; не в повній мірі релевантні або помилкові рекомендації щодо прийняття рішень. Програмне забезпечення АСУ військами не передбачає достатньою мірою проведення багатофакторних оперативно-тактичних розрахунків планів бойових дій та операцій, де враховано такі важливі особливості організаційного управління, як активність органів управління нижньої ланки (наявність своїх цілей управління та свободи щодо вибору способу реалізації задач, поставлених вищим рівнем), розподіленість процесу прийняття рішень. На основі проведеного аналізу авторами сформульовано пріоритетні шляхи розвитку науково-методичного апарату для створення перспективної автоматизованої системи управління силами, де об’єднано в єдиний інформаційно-функціональний контур органи управління стратегічної, оперативної і тактичної ланок. Іл.: 2. Бібліогр.: 37 назв.
Постоянно растущие возможности средств, а вследствие этого быстротечность и размах процессов ведения вооружённой борьбы приводят к необходимости автоматизации функций управления военными силами. Проблемная ситуация, которая сложилась в органах военного управления на современном этапе, характеризуется, с одной стороны, исчерпанием возможностей человека относительно одновременной переработки разноплановой информации (достигнут информационный предел первого рода), а, с другой стороны, достижением предела по организационному распараллеливанию управленческих задач (наступил информационный предел второго рода). Решение возникшей проблемы видится, прежде всего, в расширении сферы применения средств автоматизации. Их роль должна сводиться к внедрению в процессы управления военными силами адаптационных автоматизмов, а также новых механизмов (методов) управления на основе развития математических моделей и методов. В статье приведены результаты анализа состояния математических моделей и методов управления силами, используемыми в современных автоматизированных системах (АСУ). Авторами отмечается разрыв между результатами принятия стратегических (оперативных) решений и настройкой алгоритмов автоматизированного управления силами на тактическом уровне. По причине недостаточной развитости используемого научно-методического аппарата в АСУ войсками имеют место: недостаточно эффективное прогнозирование хода и исхода боевых действий и операций; неадекватная оценка обстановки; не в полной мере релевантные или ошибочные рекомендации по принятию решений. Программное обеспечение АСУ войсками не предусматривает в достаточной мере проведение многофакторных оперативно-тактических расчётов планов боевых действий и операций, где учтены такие важные особенности организационного управления, как активность органов управления нижестоящего звена (наличие собственных целей управления и свободы относительно выбора способа реализации поставленных вышестоящим уровнем задач), распределённость актов принятия решений. На основе проведенного анализа авторами сформулированы приоритетные пути развития научно-методического аппарата для создания перспективной автоматизированной системы управления силами, объединяющей в единый информационно-функциональный контур органы управления стратегического, оперативного и тактического звеньев. Ил.: 2. Библиогр.: 37 назв.
Стаття присвячена розширеному управлінню великими розподіленими динамічними системами в непередбачуваних і кризових ситуаціях. Викладено новітню концепцію Агентства оборонних проектів (DARPA) Мозаїчні війни, орієнтовану на швидко компоновану мережу сенсорів, багатодоменних вузлів управління, а також спільні пілотовані і безпілотні системи з інтеграцією розкиданих ресурсів, які повинні працювати разом як єдина система. Це може мати особливе значення для вирішення складних національних і міжнародних проблем оборони і безпеки, де розкидані по всьому світу мозаїчні ресурси повинні швидко об’єднуватися для колективної боротьби з лихами і кризами, оскільки окремі країни не в змозі здійснювати це самостійно. Показано, як розподілені мозаїчні системи можна моделювати за допомогою розробленої Технології просторового захоплення (ТПЗ), яка використовує активні розподілені мережі знань, вирішуючи такі проблеми, як збір і інтеграція в реальному часі поширених ресурсів під єдиним управлінням і групування таких ресурсів для колективної ліквідації небажаних явищ. Практичне значення може мати використання масової роботики з безпілотними пристроями, які виступають у ролі мозаїки. Пояснюється, як збирати інтелектуальні команди з безпілотних бойових повітряних апаратів (UCAV), які самореструктуруються, колективно дивляться територію і атакують виявлені цілі. Інший сценарій ТПЗ описує організацію автоматичного бою повітряного сворма з іншою групою/свормом без зовнішнього управління. Також показано, як розділений на частини ланцюжок (platoon) безпілотних транспортних засобів через дорожні ситуації самовідновлюється в регулярну послідовність із транспортними засобами, які символізують мозаїчні плитки. Перелічуються переваги використання ТПЗ для реалізації різних функцій мозаїки. Іл.: 21. Бібліогр.: 67 назв.
Статья посвящена расширенному управлению большими распределенными динамическими системами в непредсказуемых и кризисных ситуациях. Изложена новейшая концепция Агентства оборонных проектов (DARPA) Мозаичные войны, ориентированная на быстро компонуемые сети сенсоров, многодоменных узлов управления, а также совместные пилотируемые и беспилотные системы с интеграцией разбросанных ресурсов, которые должны работать вместе как единая система. Это может иметь особое значение для решения сложных национальных и международных проблем обороны и безопасности, где разбросанные по всему миру мозаичные ресурсы должны быстро объединяться для коллективной борьбы с бедствиями и кризисами, поскольку отдельные страны не в состоянии осуществлять это самостоятельно. Показано, как распределенные мозаичные системы можно моделировать с помощью разработанной Технологии пространственного захвата (ТПЗ), использующей активные распределенные сети знаний, решая такие проблемы, как сбор и интеграция в реальном времени распространенных ресурсов под единым управлением и группирование таких ресурсов для коллективной ликвидации нежелательных явлений. Практическое значение может иметь использование массовой роботики с беспилотными устройствами, выступающими в роли мозаики. Объясняется, как собирать интеллектуальные команды из беcпилотных боевых воздушных аппаратов (UCAV), которые самореструктурируются, коллективно обозревают территорию и атакуют обнаруженные цели. Другой сценарий ТПЗ описывает организацию автоматического боя воздушного сворма с другой группой/свормом без внешнего управления. Также показано, как разделенная на части цепочка (platoon) беспилотных транспортных средств из-за дорожных ситуаций самовосстанавливается в регулярную последовательность с транспортными средствами, символизирующими мозаичные плитки. Перечисляются преимущества использования ТПЗ для реализации различных функций мозаики. Ил.: 21. Библиогр.: 67 назв.
У статті розглядається підхід до інтегрування гетерогенних геопросторових даних на базі єдиної науково-методичної платформи – теорії свідчень Демпстера-Шейфера. Наведено структурно-логічну схему інтегрування гетерогенних геопросторових даних, суть якої зводиться до послідовного інтегрування таких даних на трьох базових рівнях: фізичному, логіко-семантичному та прийняття рішень. Проаналізовано особливості інтегрування гетерогенних геопросторових даних на фізичному, логіко-семантичному рівнях та специфіку їх інтегрування на рівні гіпотез (рішень) у рамках теорії свідчень Демпстера-Шейфера, яка полягає у необхідності релевантного опису конфлікту, що потенційно може виникнути при наявності суперечливих свідчень (гіпотез) та отриманні інтервальної оцінки ймовірності настання події, що у свою чергу передбачає розробки або обрання певних правил, які дозволяють її точно розрахувати у визначеному інтервалі. Крім того, приведено загальні обмеження інтегрування та сформульовано нові підходи до оцінки ефективності виконання тематичних завдань, які зводяться до обрахунку рівня невизначеності на трьох різних рівнях: інформаційних джерел, скомбінованих (інтегрованих) розподілів гіпотез та прийняття рішень. Запропоновано структурно-логічну схему нового методу, який дає змогу враховувати корельованість і узгодженість гіпотез, конфліктність джерел геопросторових даних, та представлено приклади інтегрування геопросторових даних класичним (комбінаційне правило Демпстера) і авторським методами при вирішенні задач пошуку родовищ вуглеводнів та ідентифікації компактних штучних об’єктів. Підтверджено ефективність запропонованого методу, визначено умови і обмеження його застосування.Іл.: 8. Бібліогр.: 21 назв.
В статье рассматривается подход к интегрированию гетерогенных геопространственных данных на базе единой научно-методической платформы – теории свидетельств Демпстера-Шейфера. Приведена структурно-логическая схема интегрирования гетерогенных геопространственных данных, суть которой сводится к последовательному интегрированию таких данных на трех базовых уровнях: физическом, логико-семантическом и принятия решений. Проанализированы особенности интегрирования гетерогенных геопространственных данных на физическом, логико-семантическом уровнях, а также специфика их интегрирования на уровне гипотез (решений) в рамках теории свидетельств Демпстера-Шейфера, которая заключается в необходимости релевантного описания конфликта, который потенциально может возникнуть при наличии противоречивых свидетельств (гипотез) и получении интервальной оценки вероятности наступления события, что в свою очередь предусматривает разработки или выбор определенных правил, которые позволяют ее точно рассчитать в определенном интервале. Кроме того, приведены общие ограничения интегрирования, сформулированы новые подходы к оценке эффективности выполнения тематических заданий, которые сводятся к определению уровня неопределенности на трех разных уровнях: информационных источников, скомбинированных (интегрированных) распределений гипотез и принятия решений. Предложена структурно-логическая схема нового метода, который дает возможность учитывать коррелированность и согласованность гипотез, конфликтность источников геопространственных данных, а также представлены примеры интегрирования геопространственных данных классическим (комбинационное правило Демпстера) и авторским методами при решении задач поиска месторождений углеводородов, идентификации компактных искусственных объектов. Подтверждена эффективность предложенного метода, определены условия и ограничения его применения. Ил.: 8. Библиогр.: 21 назв.
Сьогодні однією з основних тенденцій розвитку Інтернету є зростаюча популярність соціальних мереж. Все більше людей «створюють зв’язки» один з одним, і в результаті кількість користувачів соціальних мереж зростає в геометричній прогресії. Тепер важко знайти людину, яка не має власних Facebook, Twitter чи Instagram сторінок. Люди все частіше взаємодіють у віртуальному просторі через різні канали комунікації і соціальні мережі – один з найпопулярніших видів. У цих умовах використання соціальних мереж як джерела інформації для запобігання кібератакам чи визначення ступеня загрози (настроїв, відношення) щодо досліджуваного об’єкта стає дуже актуальним. Більшість людей не уявляють свого життя без соціальних мереж: ми переглядаємо останні новини, дізнаємося про останні інновації на ринку, читаємо навчальні статті, ділимося інформацією з нашими друзями, стежимо за останніми подіями, що відбулися в їхньому житті, і т.д. Обробка природних мов (ОПМ) є однією з найважливіших технологій XXI століття. Машинне розуміння є дуже цікавим, але складним завданням як в обробці природних мов (ОПМ), так і в дослідженні штучного інтелекту (ШІ). ОПМ можна застосовувати там, де потрібна взаємодія людини з машиною (людино-машинна взаємодія). Останнім часом глибокі методи навчання показують вражаючі результати в вирішенні завдань, що стосуються ОПМ. Стандартні моделі глибокого навчання часто можуть використовуватися для вирішення цілого ряду завдань без необхідності застосування традиційних аналітичних інженерних методів, що потребують надзвичайно багато ресурсів. У цій статті ми розглянемо завдання класифікації текстів по відношенню до досліджуваного об'єкта за допомогою фреймворка «TensorFlow».Табл.: 1. Іл.: 6. Бібліогр.: 18 назв.
Сегодня одной из основных тенденций развития Интернета является растущая популярность социальных сетей. Все больше людей «создают связи» друг с другом, и в результате количество пользователей социальных сетей растет в геометрической прогрессии. Сейчас трудно найти человека, который не имеет собственных Facebook, Twitter или Instagram страниц. Люди все чаще взаимодействуют в виртуальном пространстве через различные каналы коммуникации и социальные сети – один из самых популярных видов. В этих условиях использование социальных сетей как источника информации для предотвращения кибератакам или определения степени угрозы (настроений, отношений) по поводу исследуемого объекта становится очень актуальным. Большинство людей не представляют своей жизни без социальных сетей: мы просматриваем последние новости, узнаем о последних инновациях на рынке, читаем учебные статьи, делимся информацией с нашими друзьями, следим за последними событиями, произошедшими в их жизни, и т.д. Обработка естественных языков (ОЕЯ) является одной из важнейших технологий XXI века. Машинное понимание очень интересное, но сложное задание как в обработке естественных языков (ОЕЯ), так и в исследовании искусственного интеллекта (ИИ). ОЕЯ можно применять там, где требуется взаимодействие человека с машиной (человеко-компьютерное взаимодействие). В последнее время глубокие методы обучения показывают впечатляющие результаты в решении задач, касающихся ОЕЯ. Стандартные модели глубокого обучения часто могут использоваться для решения целого ряда задач, без необходимости применения традиционных аналитических инженерных методов, требующих очень много ресурсов. В этой статье мы рассмотрим задачи классификации текстов по отношению к исследуемому объекту с помощью фреймворка «TensorFlow».Табл.: 1. Ил.: 6. Библиогр.: 18 назв.
Сучасне землеробство передбачає виконання певної технологічної операції згідно з відповідною картограмою-завданням, яка попередньо розробляється на основі різнопланової інформації. Знання певної структури варіабельності ґрунтового покриву, отримані з використанням інформаційно-технічних систем локального оперативного моніторингу агробіологічного стану сільськогосподарських угідь, дозволяє прийняти ефективні оперативні рішення для ефективного управління агробіологічним потенціалом сільськогосподарських угідь. Очевидно, що за таких умов виникає необхідність у принципово нових підходах до ведення агропромислового виробництва, що полягає у забезпеченні належної якості виконання технологічних операцій. Якість виконання технологічних операцій є інтегральним показником ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в межах агробіологічного поля. Необхідна якість виконання основних технологічних процесів у рослинництві забезпечується за рахунок інтегрованих інформаційно-технічних систем оперативного моніторингу агробіологічного стану сільськогосподарських угідь. У зв’язку з цим ставиться завдання отримання достовірних даних про агробіологічний стан ґрунтового середовища шляхом зменшення похибки при визначенні величини електропровідних властивостей ґрунту, забезпечення індивідуальної стабілізації робочих електродів та механізму піднімання/опускання робочих електродів, копіювання нерівностей ґрунтового середовища, зменшення інтенсивності руйнування структури ґрунту, самоочищення робочого контакту електрода і забезпечення стабільності електричного контакту електрода із ґрунтом шляхом удосконалення конструкції приладу. Поставлене завдання досягається шляхом використання інформаційно-технічної системи оперативного моніторингу стану ґрунтового середовища конструкції для визначення електропровідних характеристик ґрунтового середовища. Іл.: 7. Бібліогр.: 20 назв.
Современное земледелие предполагает выполнение определенной технологической операции согласно соответствующей картограмме-задаче, которая разрабатывается предварительно на основе разнообразной информации. Знание определенной структуры вариабельности почвенного покрова, полученное с использованием информационно-технических систем локального оперативного мониторинга агробиологического состояния сельскохозяйственных угодий, позволяет принять эффективные оперативные решения для эффективного управления агробиологическим потенциалом сельскохозяйственных угодий. Очевидно, что при таких условиях возникает необходимость в принципиально новых подходах к ведению агропромышленного производства и заключается в обеспечении надлежащего качества выполнения технологических операций. Качество выполнения технологических операций является интегральным показателем эффективности производства сельскохозяйственной продукции в пределах агробиологического поля. Необходимое качество выполнения основных технологических процессов в растениеводстве обеспечивается за счет интегрированных информационно-технических систем оперативного мониторинга агробиологического состояния сельскохозяйственных угодий. В связи с этим ставится задача получения достоверных данных об агробиологическом состоянии почвенной среды путем уменьшения погрешности при определении величины электропроводящих свойств почвы, обеспечения индивидуальной стабилизации рабочих электродов и механизма подъема / опускания рабочих электродов, копирования неровностей почвенной среды, уменьшения интенсивности разрушения структуры почвы, самоочистки рабочего контакта электрода и обеспечения стабильности электрического контакта электрода с грунтом путем усовершенствования конструкции прибора. Поставленная задача достигается путем использования информационно-технической системы оперативного мониторинга состояния почвенной среды конструкции для определения электропроводящих характеристик почвенной среды. Ил.: 7. Библиогр.: 20 назв.
Цілеспрямована діяльність ґрунтується на знаннях, і ці знання включають як загальні, так і ситуаційно специфічні знання цільової предметної області. Використання знань у відповідних сферах діяльності забезпечує ефективність процесу створення системи ситуаційного управління. Проектування сучасної комплексної системи ситуаційного управління орієнтовано на її призначення і керовано подіями. Такі системи повинні бути спеціально налаштовані для вирішення актуальних проблем у різних ситуаціях. Проектування є етапом життєвого циклу розробки системи і реалізує процес визначення архітектури системи відповідно до її призначення та задоволення визначених вимог. Ситуаційна управлінська діяльність пов’язана з консолідацією та обробкою інформації гетерогенного походження для отримання семантичної інформації. Впровадження та гармонізація різних компонентів діяльності організації в єдину архітектуру здійснюється шляхом конвергенції. Конвергенція може бути досягнута на основі ієрархічного модельованого підходу шляхом створення системи моделей, які описують різні аспекти цільової системи ситуаційного управління з використанням відповідної моделі знань. Процеси конвергенції засновані на корисних цінностях і принципах, накопичених різними технологіями під час їхнього розвитку. Процес ситуаційного управління може розглядатися як ланцюжок збільшення цінності інформації, і ситуаційне рішення по суті є інформаційним продуктом. У роботі обговорювався підхід, що базується на знаннях, які стосуються ситуаційного управління та проектування систем ситуаційного управління. Результат процесу ситуаційного управління може розглядатися як інформаційний продукт проектної діяльності. У роботі пропонуються архітектурні моделі побудови конвергентної системи ситуаційного управління з використанням знань предметної області.Табл.: 3. Іл.: 3. Бібліогр.: 12 назв.
Целенаправленная деятельность основывается на знаниях, и эти знания включают как общие, так и ситуационно специфические знания целевой предметной области. Использование знаний в соответствующих сферах деятельности обеспечивает эффективность процесса создания системы ситуационного управления. Проектирование современной комплексной системы ситуационного управления ориентировано на ее назначение и управляется событиями. Такие системы должны быть специально настроены для решения актуальных проблем в различных ситуациях. Проектирование является этапом жизненного цикла разработки системы и реализует процесс определения архитектуры системы в соответствии с ее назначением и удовлетворением определенных требований. Ситуационная управленческая деятельность связана с консолидацией и обработкой информации гетерогенного происхождения для получения семантической информации. Внедрение и гармонизация различных компонент деятельности организации в единую архитектуру осуществляется путем конвергенции. Конвергенция может быть достигнута на основе иерархического моделирующего подхода путем создания системы моделей, описывающих различные аспекты целевой системы ситуационного управления с использованием соответствующей модели знаний. Процессы конвергенции основаны на полезных ценностях и принципах, накопленных различными технологиями во время их развития. Процесс ситуационного управления может рассматриваться как цепочка увеличения ценности информации, и ситуационное решение по сути является информационным продуктом. В работе обсуждается подход, основанный на знаниях, касающихся ситуационного управления и проектирования систем ситуационного управления. Результат процесса ситуационного управления может рассматриваться как информационный продукт проектной деятельности. В работе предлагаются архитектурные модели построения конвергентной системы ситуационного управления с использованием знаний предметной области. Табл.: 3. Ил.: 3. Библиогр.: 12 назв.
Задача мінімізації кількості стаціонарних гідрометеорологічних станцій (ГМС) без суттєвої втрати якості прогнозу погоди може бути актуальною як з позиції вартісних показників, так і для вирішення специфічної задачі прогнозу в зоні, де не бажано або навіть неможливо встановити стаціонарну ГМС, наприклад, на злетно-посадковій смузі аеропорту. У статті пропонується вирішити цю задачу шляхом тимчасового установлення мобільної ГМС у заданій, недоступній для установки стаціонарної ГМС, точці території і визначення (на основі статистичного аналізу) більш-менш достовірного зв’язку між показниками гідрометеорологічної тимчасової ГМС і стаціонарними ГМС, розташованими навколо неї. Для успішного вирішення цієї складної задачі необхідно узгодити два суперечливі критерії: показник точності прогнозу погоди в заданій точці з показником мінімальної складності і, як наслідок, коректної ідентифікації структури і параметрів прогнозної моделі. Отже, розглядаються три задачі: перша – побудови простої, але адекватної до реального процесу структури моделі; друга – незміщене і ефективне оцінювання її параметрів за неточним зашумленим виміром змінних стану процесу; третя – фільтрація без похибки слідування корисної складової сигналів, яка має місце внаслідок необхідної для фільтрації шумів інерційності фільтра та прогноз відфільтрованих змінних. Таким чином, у статті наведено постановку і вирішення цих трьох задач: шляхом побудови структури прогнозуючої моделі, яка враховує фізичну сутність природних процесів і має мінімальну кількість невідомих параметрів; шляхом побудови методу незміщеного і ефективного оцінювання параметрів цієї моделі за зашумленими вимірами змінних стану об’єкта; шляхом побудови прогнозуючого фільтра як системи з астатизмом заданого порядку та адаптацією фільтруючих властивостей до нестаціонарності (гетероскадестичності) шумової складової сигналів. Табл.: 2. Іл.: 8. Бібліогр.: 10 назв.
Задача минимизации количества стационарных гидрометеорологических станций (ГМС) без существенной потери качества прогноза погоды может быть актуальной как с позиции стоимостных показателей, так и для решения специальной задачи прогноза в зоне, где нежелательно или невозможно установить стационарную ГМС, например, на взлетно-посадочной полосе аэродрома. В статье предлагается решение этой задачи путем временной установки мобильной ГМС в заданной, невозможной для установки стационарной ГМС, точке территории и определение (на основе статистического анализа) более-менее достоверной связи между показателями гидрометеорологической временной ГМС и стационарными ГМС, расположенными вблизи. Для успешного решения этой сложной задачи необходимо согласовать два противоречивых критерия: показатель точности прогноза погоды в заданной точке с показателем минимальной сложности и, как следствие, корректной идентификации структуры и параметров прогнозной модели. В статье рассматриваются три задачи: первая – построение простой и адекватной реальному процессу структуры модели; вторая – адекватное оценивание ее параметров при неточных зашумленных измерениях состояния процесса; третья – фильтрация без ошибки исследования полезной составляющей сигналов, которая имеет место вследствие существующей при фильтрации шумов инерционности фильтра и прогноз отфильтрованных переменных. Таким образом, в статье приведены постановка и решение этих трех задач: путем построения структуры прогнозной модели, которая учитывает физическую суть природных процессов и имеет минимальное количество неизвестных параметров; путем построения метода несмещенного и эффективного оценивания параметров этой модели по зашумленным измерениям переменных состояния объекта; путем построения прогнозного фильтра как системы с астатизмом заданного порядка и адаптацией фильтрующих показателей к нестационарности шумовой составляющей сигналов. Табл.: 2. Ил.: 8. Библиогр.: 10 назв.
Запропоновано формалізований підхід до оцінки реалізації учбової смарт-системи на етапі проектування з метою визначення доцільності її створення. Представлено модель інформаційно-освітнього смарт-середовища, яка відображає його архітектурно-структурну організацію та функції, що реалізуються. Головними структурними компонентами середовища є учбова смарт-система, смарт-інтерфейс користувача та технічні засоби, що містять стаціонарні комп’ютери, мобільні пристрої, тренажери, датчики та інші компоненти, а також віртуальні засоби різного призначення. Модель середовища базується на сучасних інформаційних технологіях і описана у вигляді кортежів. Розроблено математичні інтерпретації архітектурно-структурних моделей смарт-системи, смарт-інтерфейсу користувача та технічних засобів також у вигляді кортежів. Наведено базові функції смарт-системи і смарт-інтерфейсу. Розроблено два методи: оцінка реалізації смарт-системи, смарт-інтерфейсу та технічних засобів, а також оцінка ефективності смарт-системи при навчанні учнів. Для першого методу розроблено критерії реалізації об’єктів, які проектуються. Вони включають в себе коефіцієнти відповідності, функціональності, комфортності роботи учня та викладача. Особливість першого методу полягає в оцінці кожної з функцій об'єктів за критеріями, подальшому виборі архітектурно-структурних моделей і визначенні їх недоліків з метою поліпшення характеристик. Другий метод дозволяє оцінити якість отриманих знань і вмінь учнів, які отримали конкретну спеціальність з використанням смарт-системи, що аналізується, і призначений для вибору оптимальної системи з ряду альтернативних. Наведено приклади розрахунку оцінок ефективності смарт-системи та умови реалізації смарт-середовища. Табл.: 4. Іл.: 2. Бібліогр.: 12 назв.
Предложен формализованный подход к оценке реализации учебной смарт-системы на этапе проектирования с целью определения целесообразности ее создания. Представлена модель информационно-образовательной смарт-среды, отражающая её архитектурно-структурную организацию и реализуемые функции. Главными структурными компонентами среды являются учебная смарт-система, пользовательский смарт-интерфейс и технические средства, содержащие стационарные компьютеры, мобильные устройства, тренажеры, датчики и другие компоненты, а также виртуальные средства различного назначения. Модель среды базируется на современных информационных технологиях и описана в виде кортежей. Разработаны математические интерпретации архитектурно-структурных моделей смарт-системы, пользовательского смарт-интерфейса и технических средств также в виде кортежей. Приведены базовые функции смарт-системы и смарт-интерфейса. Разработаны два метода: оценка реализации смарт-системы, смарт-интерфейса и технических средств, а также оценка эффективности смарт-системы при обучении учащихся. Для первого метода разработаны критерии реализации проектируемых объектов, которые включают в себя коэффициенты соответствия, функциональности, комфортности работы учащегося и преподавателя. Особенность первого метода заключается в оценке каждой из функций объектов по критериям, дальнейшего выбора архитектурно-структурных моделей и определении их недостатков с целью улучшения характеристик. Второй метод позволяет оценить качество полученных знаний и умений учащихся, которые обучились конкретной специальности с использованием анализируемой смарт-системы, и предназначен для выбора оптимальной системы из ряда альтернативных. Приведены примеры расчета оценок эффективности смарт-системы и условия реализации смарт-среды. Табл.: 4. Ил.: 2. Библиогр.: 12 назв.
Розглянуто новий підхід до розробки методів розв’язання некоректних задач, який полягає в тому, що пропонується коректно формулювати завдання, а не вирішувати некоректну задачу. Коректне формулювання виконується на етапі складання рівнянь, які описують фізичний об’єкт. Слід зазначити, що етап складання рівнянь у сучасній літературі незаслужено обійдено увагою. На прикладі розрахунку електричного кола показано, що погана обумовленість матриці СЛАР залежить від особливостей конкретного електричного кола, а саме, діапазону зміни величин параметрів компонент електричного кола, а також, що загальноприйнятий критерій визначення некоректності завдання по поганій обумовленості матриці або близькості матриці до виродження є необхідний, але недостатній. Визначено, що механізм виникнення некоректного формулювання опису лінійного електричного кола полягає в невдалому виборі змінних при складанні опису електричного кола. При коректному формулюванні запропоновано завдання враховувати параметри компонент конкретного електричного кола при виборі змінних СЛАР на етапі складання рівнянь. Показано, що в методі вузлових потенціалів і його модифікаціях неможливо реалізувати цілеспрямований вибір змінних при складанні рівнянь. Сформульовано вимоги до методу коректного формулювання опису лінійного електричного кола. Розрахунок модельного прикладу методом, який задовольняє сформульованим вимогам, підтвердив той факт, що завдання коректно сформульовано, а рішення стійке навіть у разі погано обумовленої матриці.Іл.: 1. Бібліогр.: 15 назв.
Рассмотрен новый подход к разработке методов решения некорректных задач, заключающийся в том, что предлагается корректно формулировать задачу, а не решать некорректную задачу. Корректное формулирование выполняется на этапе составления уравнений, описывающих физический объект. Следует отметить, что этап составления уравнений в современной литературе незаслуженно обойден вниманием. На примере расчета электрической цепи показано, что плохая обусловленность матрицы СЛАУ зависит от особенностей конкретной электрической цепи, а именно, диапазона изменения величин параметров компонент электрической цепи, а также, что общепринятый критерий определения некорректности задачи по плохой обусловленности матрицы или близости матрицы к вырождению необходимый, но недостаточный. Определено, что механизм возникновения некорректной формулировки описания линейной электрической цепи заключается в неудачном выборе переменных при составлении описания электрической цепи. При корректной формулировке задачи предложено учитывать параметры компонент конкретной электрической цепи при выборе переменных СЛАУ на этапе составления уравнений. Показано, что в методе узловых потенциалов и его модификациях невозможно реализовать целенаправленный выбор переменных при составлении уравнений. Сформулированы требования к методу корректного формулирования описания линейной электрической цепи. Расчёт модельного примера методом, в котором реализованы сформулированные требования, подтвердил тот факт, что задача корректно сформулирована, а решение устойчивое даже в случае плохо обусловленной матрицы. Ил.: 1. Библиогр.: 15 назв.
Рентабельність виробництва листового прокату істотно залежить від виходу придатного, який у значній мірі визначається формою листа у плані, тобто формою кінців прокату і коливаннями ширини по довжині смуги, які обумовлюють кінцеву і бічну обрізь. Зменшення металоємності вимагає зменшення бічної і торцевої обрізі, що можливо при наближенні форми прокату у плані до прямокутної. У статті розглянуті різні способи управління формою листа у плані у залежності від складу устаткування стана. Проведено дослідження математичного опису формоутворення товстого листа у плані стосовно автоматизованої системи управління формою листа у плані (СУФЛ) на товстолистовому прокатному стані. Наведено математичні моделі для стріли опуклості прокату, математичні моделі природного розширення і утяжки ширини, а також сумарного розширення прокату. Розглянуто рішення задачі з автоматичного управління формою листа у плані шляхом профілювання широких граней прокату на прикладі системи управління формою листа у плані (СУФЛ) для листового реверсивного стану гарячої прокатки 1500, що входить до складу АСУ ТП стана 1500. Основними функціями СУФЛ є визначення профілювання прокату по товщині і позиційне управління гідравлічним натискним пристроєм. Критерієм управління є відхилення форми листа у плані від бажаної (прямокутної). Як запобіжне наближення форми листа до прямокутної у плані використовується величина опуклості (угнутості) переднього і заднього кінців листа. Викладений у статті підхід до управління формою листа у плані був використаний при розробці автоматизованих систем управління формою листа у плані (СУФЛ) на ряді листових станів.Іл.: 2. Бібліогр.: 6 назв.
Рентабельность изготовления листового проката существенно зависит от выхода годного, который в значительной мере определяется формой листа в плане, то есть формой концов проката и колебаниями ширины по длине полосы, обусловливающих концевую и боковую обрезь. Уменьшение металлоемкости требует уменьшения боковой и торцевой обрези, что возможно при приближении формы проката в плане к прямоугольной. В статье рассмотрены различные способы управления формой листа в плане в зависимости от состава оборудования стана. Проведено исследование математического описания формообразования толстого листа в плане применительно к автоматизированной системе управления формой листа в плане (СУФЛ) на толстолистовом прокатном стане. Приведены математические модели для стрелы выпуклости проката, математические модели естественного уширения и утяжки ширины, а также суммарного уширения проката. Рассмотрено решение задачи по автоматическому управлению формой листа в плане путем профилирования широких граней проката на примере системы управления формой листа в плане (СУФЛ) для листового реверсивного стана горячей прокатки 1500, входящей в состав АСУ ТП стана 1500. Основными функциями СУФЛ являются определение профилировки проката по толщине и позиционное управление гидравлическим нажимным устройством. Критерием управления является отклонение формы листа в плане от желаемой (прямоугольной). В качестве меры приближения формы листа к прямоугольной в плане используется величина выпуклости (вогнутости) переднего и заднего концов листа. Изложенный в статье подход к управлению формой листа в плане был использован при разработке автоматизированных систем управления формой листа в плане (СУФЛ) на ряде листовых станов. Ил.: 2. Библиогр.: 6 назв.
Громадський транспорт є важливою складовою частиною інфраструктури будь-якого міста. Рівень розвитку транспорту, зокрема, рівень розвитку таких екологічних видів транспорту, як тролейбуси і трамваї, впливає на економічну і екологічну ситуацію в місті, а також на його туристичну привабливість. З часом розгалуженість маршрутів громадського транспорту і обсяги пасажирських перевезень, які він обслуговує, значно зростають. Управління такою інфраструктурою стає складним завданням і в такому випадку необхідно застосовувати автоматизовані системи управління. На даний момент існує значна кількість автоматизованих систем управління громадським транспортом, але більшість із них не має у своєму складі такої важливої функції, як пошук прийнятних параметрів маршруту. Сьогодні існує досить багато підходів щодо визначення прийнятних параметрів маршруту, які не є універсальними, і для кожної транспортної системи необхідно підбирати свій набір методів. У даній роботі проведено аналіз і запропоновано автоматизовану систему управління громадським транспортом, яка дозволяє відстежувати поточну позицію одиниць громадського транспорту, оплачувати проїзд і проводити пошук прийнятних параметрів маршрутів громадського транспорту. Пошук прийнятних параметрів маршруту досягається за рахунок запропонованої імітаційної агентно-орієнтованої моделі з такими параметрами, як інтервал руху одиниць громадського транспорту та кількість одиниць транспорту на кожному з маршрутів. На прикладі одного з маршрутів громадського транспорту продемонстрована можливість пошуку прийнятних параметрів маршруту таким чином, щоб кількість пасажирів на зупинках прямувала до нуля. Проведені експерименти підтвердили ефективність запропонованої моделі при вирішенні задач пошуку прийнятних параметрів маршруту за рахунок організації обслуговування таким чином, щоб кількість пасажирів на зупинках була близькою до нуля. Перспективи подальших досліджень полягають у розширенні розробленої системи за рахунок збільшення кількості вхідних параметрів та її інтеграції з іншими комплексами управління громадським транспортом. Іл.: 7. Бібліогр.: 12 назв.
Общественный транспорт является важной составляющей частью инфраструктуры любого города. Уровень развития транспорта, а именно уровень развития таких экологичных видов транспорта, как троллейбусы и трамваи, влияет на экономическую и экологическую ситуацию в городе, а также на его туристическую привлекательность. Со временем разветвленность маршрутов общественного транспорта и объемы пассажирских перевозок, которые он обслуживает, значительно возрастают. Управление такой инфраструктурой становится сложным заданием и в таком случае необходимо использовать автоматизированные системы управления. На данный момент существует большое количество автоматизированных систем управления общественным транспортом, но большинство из них не предоставляет такой важной функции, как поиск приемлемых параметров маршрута. На сегодняшний день существует множество вариантов поиска приемлемых параметров маршрута, которые не являются универсальными, и для каждой транспортной системы необходимо подбирать свой набор методов. В данной работе проведен анализ и предложена автоматизированная система управления общественным транспортом, которая позволяет отслеживать текущую позицию единиц общественного транспорта, оплачивать проезд и производить поиск приемлемых параметров маршрутов общественного транспорта. Поиск приемлемых параметров маршрутов достигается за счет предложенной агентно-ориентированной модели с такими параметрами, как интервал движения единиц общественного транспорта и количество единиц транспорта на каждом из маршрутов. На примере одного из маршрутов общественного транспорта продемонстрирована возможность поиска приемлемых параметров маршрутов таким образом, чтобы количество пассажиров на остановках стремилось к нулю. Проведенные эксперименты подтвердили эффективность предложенной модели при решении задачи поиска приемлемых параметров маршрута за счет организации обслуживания таким образом, чтоб количество пассажиров на остановках стремилось к нулю. Перспективы дальнейших исследований возможны в сторону расширения разработанной системы за счет увеличения количества входных параметров и ее интеграции с другими комплексами управления общественным транспортом. Ил.: 7. Библиогр.: 12 назв.
У статті досліджено сучасні моніторингові інтелектуальні системи (МІС), які здатні прогнозувати наслідки прийнятих керуючих рішень систем підтримки прийняття рішень (СППР) завдяки моделюванню характеристик об’єктів моніторингу. Продемонстровано недоліки існуючих реалізацій МІС при роботі в умовах кризового моніторингу. Так як кризовий моніторинг накладає ряд обмежень на швидкість роботи СППР та велику вірогідність виходу навчених моделей МІС із строю, то використання існуючих реалізацій МІС є проблематичним. Досліджено причини існування даних недоліків та алгоритми, з якими це пов’язано. Досліджено переваги та недоліки існуючих методів формування міжрівневих зв’язків у МІС. Особливу увагу звернено на метод класифікації масивів вхідних даних (МВД) за їх характеристиками до відповідного класу алгоритмів синтезу моделей (АСМ). Запропоновано вдосконалити відомий метод класифікації масивів вхідних даних за допомогою використання унікальних адаптивних класифікаторів для кожного із класів алгоритмів синтезу моделей із списку реалізованих у системі. Проведено тестування запропонованих вдосконалень. Для проведення тестування запропоновані вдосконалення було реалізовано у програмному комплексі, побудованому на кафедрі інтелектуальних систем прийняття рішень Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Об’єктом моніторингу для тестування було обрано результати спостережень за захворюваністю населення Черкаської області впродовж 2000–2016 років. Для оцінки роботи методу використовувались показники якості, отримані при навчанні моделей, та швидкість навчання. За результатами тестування вдалося досягти збільшення швидкості навчання системи в 3–4 рази при незначних втратах в якості отриманих кінцевих моделей, що не перевищують 4% похибки моделювання. Табл.: 1. Іл.: 3. Бібліогр.: 8 назв.
В статье исследованы современные мониторинговые интеллектуальные системы (МИС), которые способны прогнозировать последствия принимаемых управляющих решений систем поддержки принятия решений (СППР) благодаря моделированию характеристик объектов мониторинга. Продемонстрированы недостатки существующих реализаций МИС при работе в условиях кризисного мониторинга. Так как кризисный мониторинг накладывает ряд ограничений на скорость работы СППР и большую вероятность выхода обученных моделей МИС из строя, то использование существующих реализаций МИС является проблематичным. Исследованы причины существования данных недостатков и алгоритмы, с которыми это связано. Исследованы преимущества и недостатки существующих методов формирования межуровневых связей в МИС. Особое внимание обращено на метод классификации массивов входных данных (МВД) по их характеристикам к соответствующему классу алгоритмов синтеза моделей (АСМ). Предложено усовершенствовать известный метод классификации МВД посредством использования уникальных адаптивных классификаторов для каждого из классов АСМ. Для проведения тестирования предложенные усовершенствования были реализованы в программном комплексе, построенном на кафедре интеллектуальных систем принятия решений Черкасского национального университета имени Богдана Хмельницкого. Объектом мониторинга для тестирования были выбраны результаты наблюдений за заболеваемостью населения Черкасской области в течение 2000–2016 годов. Для оценки работы метода использовались показатели качества полученных при обучении моделей и скорость обучения. По результатам тестирования удалось достичь увеличения скорости обучения системы в 3–4 раза при незначительных потерях в качестве полученных конечных моделей, не превышающих 4% погрешности моделирования. Табл.: 1. Ил.: 3. Библиогр.: 8 назв.
У статті представлено опис методу максимінної згортки для оцінки конкурентоспроможності університетів за умови, що застосовані тут критерії оцінки мають не тільки різну природу, але й різну значимість. Сучасний ринок освітніх послуг ставить перед університетами завдання забезпечення сильних конкурентних позицій. При вирішенні поставленого завдання виникає необхідність оцінки поточного рівня конкурентоспроможності університету в контексті його маркетингового простору. Описана у статті нечітка модель, з огляду на основні слабкоструктуровані показники маркетингового простору, дозволяє досить збалансовано ранжувати університети за рівнями їх конкурентоспроможності. При необхідності модель можна легко адаптувати під регіональну специфіку та / або під вимоги замовника (користувача), що змінилися. У контексті даного дослідження розглянута методика нестандартної задачі визначення узгодженості думок залучених експертів по сукупності показників маркетингового простору для подальшої ідентифікації їх узагальнених вагових коефіцієнтів, які в кінцевому рахунку встановлюють пріоритетність або ступені важливості застосовуваних критеріїв оцінки. Іншими словами, запропонований новий експертний підхід до визначення зважених коефіцієнтів оцінюваних показників маркетингового простору, заснований на застосуванні евристичних знань. Важливою перевагою представленої моделі є те, що вона проста, зручна в застосуванні і здатна адаптуватися до вимог користувачів. Головною її перевагою є те, що вона охоплює досить широкий спектр важливих чинників маркетингового простору ринку освітніх послуг, які мають істотний вплив на рівні конкурентоспроможності університетів. Результати дослідження можуть бути затребувані для оцінки якості освітнього бізнес-процесу в університетах як на регіональному, так і на державному рівні. Табл.: 3. Бібліогр.: 3 назв.
В статье представлено описание метода максиминной свёртки для оценки конкурентоспособности университетов при условии, что применяемые здесь критерии оценки имеют не только разную природу, но и различную значимость. Современный рынок образовательных услуг ставит перед университетами задачу обеспечения сильных конкурентных позиций. Для решения поставленной задачи возникает необходимость оценки текущего уровня конкурентоспособности университета в контексте его маркетингового пространства. Описанная в статье нечёткая модель, учитывая основные слабоструктурированные показатели маркетингового пространства, позволяет достаточно сбалансированно ранжировать университеты по уровням их конкурентоспособности. При необходимости модель можно легко адаптировать под региональную специфику и/или изменившиеся требования заказчика (пользователя). В контексте данного исследования рассмотрена методика нестандартной задачи определения согласованности мнений привлечённых экспертов по совокупности показателей маркетингового пространства для последующей идентификации их обобщённых весовых коэффициентов, которые в конечном счёте устанавливают приоритетность или степени важности применяемых критериев оценки. Иными словами, предложен новый экспертный подход к определению взвешенных коэффициентов оцениваемых показателей маркетингового пространства, основанный на применении эвристических знаний. Немаловажным достоинством представленной модели является то, что она проста, удобна в применении и способна адаптироваться к требованиям пользователей. Главным её преимуществом является то, что она охватывает достаточно широкий спектр немаловажных факторов маркетингового пространства рынка образовательных услуг, которые оказывают существенное влияние на уровни конкурентоспособности университетов. Результаты исследования могут быть востребованы для оценки качества образовательного бизнес-процесса в университетах как на региональном, так и на государственном уровне. Табл.: 3. Библиогр.: 3 назв.
ЯКІСТЬ, НАДІЙНІСТЬ І СЕРТИФІКАЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ І ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
У роботі розглянуті питання щодо використання простої феноменологічної моделі з метою визначення аналітичної залежності достовірності функціонування комп'ютерних систем (КС) у залежності від типу структур і їх характеристик. Відмови і збої у процесі функціонування інформаційно-управляючих систем, а також недоліки програмного забезпечення, що не виявлені у процесі проектування, призводять до виникнення помилок, які тягнуть за собою зниження достовірності обчислень і, як наслідок, непередбачувану поведінку управляючої системи. Вперше така характеристика, як «достовірність», була включена А. Авіженісом (Algirdas Avizienis) до переліку базових атрибутів гарантоздатності КС. Відомо, що з ростом надійності функціонування КС підвищується і достовірність інформації, що виробляється нею, або управляючого впливу на управляючі об'єкти (УО). Однак для надлишкових КС, структури яких характеризуються властивістю відмовостійкості, такої прямої залежності немає. Аналіз структурної надійності та достовірності функціонування різних надлишкових структур КС показав, що мажоритарні структури мають більш високий рівень достовірності функціонування в порівнянні з іншими надмірними структурами, що перевищують їх по безвідмовності. Однак останнім часом серед відомих надлишкових структур КС, що використовуються для забезпечення відмовостійкості, з'явилася нова двоканальна квазімісткова структура (КМС), що самоперевіряється, достовірність функціонування якої раніше не досліджувалась. У роботі показано, що КМС, маючи у своєму складі модулі з більш високою індивідуальною безвідмовністю в порівнянні з модулями, що входять до складу інших аналізованих структур, характеризується невисокою двократною апаратною надмірністю, виграючи при цьому у мажоритарних структур з три і п'ятикратною апаратною надмірністю як за оцінкою базової моделі безвідмовності (ймовірності безвідмовноїроботи), так і за достовірністю функціонування. Табл.: 1. Іл.: 1. Бібліогр.: 6 назв.
В работе рассмотрены вопросы использования простой феноменологической модели с целью определения аналитической зависимости достоверности функционирования компьютерных систем (КС) от типа структур и их характеристик. Отказы и сбои в процессе функционирования информационно-управляющих систем, а также недостатки программного обеспечения, не обнаруженные в процессе проектирования, приводят к возникновению ошибок, которые влекут за собой снижение достоверности вычислений и, как следствие, непредсказуемое поведение управляющей системы. Впервые такая характеристика, как «достоверность», была включена А. Авиженисом (Algirdas Avizienis)в перечень базовых атрибутов гарантоспособности КС. Известно, что с ростом надежности функционирования КС повышается и достоверность производимой ею информации или управляющего воздействия на управляемые объекты (УО). Однако для избыточных КС, структуры которых характеризуются свойством отказоустойчивости, такой прямой зависимости нет. Анализ структурной надежности и достоверности функционирования различных избыточных структур КС показал, что мажоритарные структуры имеют более высокий уровень достоверности функционирования по сравнению с другими избыточными структурами, превышающими их по безотказности. Однако в последнее время среди известных избыточных структур КС, используемых для обеспечения отказоустойчивости, появилась новая двухканальная самопроверяемая квазимостиковая структура (КМС), достоверность функционирования которой ранее не исследовалась. В работе показано, что КМС, имея в своем составе модули с более высокой индивидуальной безотказностью, по сравнению с модулями, входящими в состав других анализируемых структур, характеризуется невысокой двухкратной аппаратной избыточностью, выигрывая при этом у мажоритарных структур с трех и пятикратной аппаратной избыточностью как по оценке базовой модели безотказности (вероятности безотказной работы), так и по достоверности функционирования. Табл.: 1. Ил.: 1. Библиогр.: 6 назв.
