Математичні машини і системи. 2019 №4

РЕФЕРАТИ І СТАТТІ 


ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ 

УДК 621.3.019.3

У статті наводиться опис певних компонентів комп’ютерного обладнання, завдяки яким можна дистанційно отримати несанкціонований доступ до комп'ютерів. До таких компонентів належать Intel Management Engine (Intel ME) і Intel AMT. Intel ME – самостійна підсистема, яка включена майже в усі чіпи Intel процесорів із 2008 року. Чіп завжди підключений до джерела живлення, тому підсистема продовжує працювати навіть при вимкненому комп’ютері. В Intel AMT були виявлені вразливості і багато комп'ютерів з процесорами Intel стали доступні для віддалених і локальних зловмисників. Також у статті наводиться опис китайських мікрочіпів, які були вбудовані в обладнання Supermicro. Дане обладнання поставлялося не тільки в комерційні, а й у державні організації США. Китайські мікрочіпи Supermicro мають здатність редагувати потік коду, що йде до процесора, вставляючи свій власний код, або здатні змінювати порядок команд для процесора. Мікрочіп може перехоплювати кодування безпеки звязку, а також не допускати відновлення системи безпеки в цілому. Також у статті представлено огляд гучних за останнім часом вразливостей Meltdown, Spectre і ZombieLoad у процесорах Intel і ARM, що дозволяють маніпулювати компютером у тій чи іншій мірі. Ці уразливості подібні між собою і дозволяють шкідливому додатку зчитувати будь-яку пам'ять комп'ютера, включаючи пам’ять ядра. Це стало можливим завдяки системі спекулятивного виконання коду. Вкраденими можуть бути як особисті дані користувача, на зразок історії браузера, вмісту веб-сайтів, паролів, так і системні дані на кшталт ключів шифрування диска. Фахівцям з безпеки слід враховувати вищевказані моменти, так як у певних випадках це виливається у проблеми державного масштабу як фінансові, так і політичні. Бібліогр.: 6 назв.

 
УДК 621.3.019.3


В статье приводится описание определенных компонентов компьютерного оборудования, благодаря которым можно дистанционно получить несанкционированный доступ к компьютерам. К таким компонентам относятся Intel Management Engine (Intel ME) и Intel AMT. Intel ME самостоятельная подсистема, включенная почти во все чипы Intel процессора с 2008 года. Чип всегда подключен к источнику питания, поэтому подсистема продолжает работать даже при выключенном компьютере. В Intel AMT были обнаружены уязвимости и многие компьютеры с процессорами Intel стали доступны для удаленных и локальных злоумышленников. Также в статье приводится описание китайских микрочипов, которые были внедрены в оборудование Supermicro. Данное оборудование поставлялось не только в коммерческие, но и в государственные организации США. Китайские микрочипы Supermicro обладают способностью редактировать поток кода, идущий к процессору, вставляя свой собственный код,  или способны изменять порядок команд для процессора. Микрочип может перехватывать кодирование безопасности связи, а также не допускать восстановление системы безопасности в целом. Также в статье приводиться обзор нашумевших за последнее время уязвимостей Meltdown, Spectre и ZombieLoad в процессорах Intel и ARM, позволяющих манипулировать компьютером в той или иной степени. Эти уязвимости сходны между собой и позволяют вредоносному приложению считывать любую память компьютера, включая память ядра. Это стало возможным благодаря системе спекулятивного исполнения кода. Украденными могут быть как личные данные пользователя, наподобие  истории браузера, содержимого веб-сайтов, паролей, так и системные данные вроде ключей шифрования диска. Специалистам по безопасности следует учитывать вышеуказанные моменты, так как в определенных случаях это выливается в проблемы государственного масштаба как финансовые, так и политические. Библиогр.: 6 назв.



УДК 004.83

У роботі обґрунтовано актуальність вирішення задачі оцінки когерентності (цілісноcті) текстів та здійснено аналіз відповідних методів комп’ютерної лінгвістики. Автоматизована оцінка когерентності тексту відноситься до задач обробки природної мови, тому її варто розглядати як AI-повну задачу. Для здійснення оцінки когерентності тексту використовуються методи машинного навчання і комп’ютерної лінгвістики: метод опорних векторів, нейронні мережі різної архітектури тощо. Доцільним є використання нейронних мереж у зв’язку з відсутністю залежності від експертних знань. Варто зазначити необхідність урахування семантичної складової тексту. Семантичне формалізоване представлення одиниць тексту (слів чи речень) здійснюється за допомогою попередньо навчених моделей відповідно до предметної області інформації. Відповідні нейронні мережі варто проектувати за допомогою згорткових чи рекурентних шарів, які дозволяють здійснювати обробку вхідних даних нефіксованого розміру (слів та речень). Детально розглянуто принцип роботи методу розподіленого представлення речень із використанням рекурентної нейронної мережі. Перевагою застосування рекурентних шарів є наявність зворотного зв’язку у нейронах: вихідне значення з попереднього кроку потрапляє на вхід нейрона. Такий підхід відображає процес сприйняття тексту читачем, адже аналіз поточної інформації можливий за рахунок наявності попередньо отриманих знань. Створено рекурентну нейронну мережу та здійснено її навчання на множині україномовних наукових статей. Для покращення точності методу здійснено попередню обробку текстів статей, що містили некоректні послідовності символів у зв’язку з автоматизованою екстракцією їх вмісту з PDF-файлів. Проведено аналіз точності методу за допомогою експериментального вирішення задач розрізнення документів та вставки. Отримані результати можуть свідчити про можливість застосування методу на основі рекурентної нейронної мережі для оцінки когерентності україномовних текстів. Табл.: 1. Іл.: 4. Бібліогр.: 11 назв.

УДК 004.83


В работе обоснована актуальность решения задачи оценки когерентности (целостности) текста и осуществлен анализ соответствующих методов компьютерной лингвистики. Автоматизированная оценка когерентности текста относится к задачам обработки естественного языка, поэтому её стоит рассматривать как
AI-полную задачу. Для осуществления оценки когерентности текста используются различные методы машинного обучения и компьютерной лингвистики. Целесообразно использовать нейронные сети в связи с отсутствием зависимости от экспертных знаний. Стоит отметить необходимость учитывать семантическую составляющую текста. Семантическое формализованное представление единиц текста осуществляется с помощью предварительно обученных моделей в соответствии с предметной областью. Соответствующие нейронные сети стоит проектировать с помощью сверточных или рекуррентных слоев, которые позволяют обрабатывать входные данные нефиксированного размера (слов или предложений). Детально рассмотрен принцип работы метода распределенного представления предложений с помощью рекуррентной нейронной сети. Преимуществом использования рекуррентных слоев является наличие обратной связи в нейронах: исходное значение с предыдущего шага попадает на вход нейрона. Такой подход отображает процесс восприятия текста читателем, ведь анализ текущей информации возможен с помощью наличия предварительно полученных знаний. Создано рекуррентную нейронную сеть и осуществлено её обучение на множестве украиноязычных научных статей. Для улучшения точности метода осуществлена предварительная обработка текстов статей, которые содержали некорректные последовательности символов в связи с автоматизированной экстракцией их содержания с PDF-файлов. Проведен анализ точности метода с помощью экспериментального решения задач различения документов и вставки. Полученные результаты могут свидетельствовать о возможности применения метода на основе рекуррентной нейронной сети для оценки когерентности украиноязычных текстов. Табл.: 1. Ил.: 4. Библиогр.: 11 назв.


          ІНФОРМАЦІЙНІ І ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ 

УДК 004.91


Постійно зростаючі розмах і швидкоплинність сучасних процесів збройної боротьби призводять до ситуації досягнення порога можливостей людини щодо обробки різнопланової інформації під час управління силами. Рішення, що приймаються у процесі застосування сил (особливо сил ППО), як правило, приймаються в умовах гострого дефіциту часу і, одночасно с цим, потребують узгодження (уточнення) великої кількості параметрів перед видачею управлінських команд. Для рішення вказаної проблеми може бути використаний підхід ситуаційного управління – визначення управлінських параметрів на базі автоматизмів, які формуються заздалегідь, при наявності достатнього запасу часу. Для того, щоб автоматизми, які застосовуються, враховували особливості конкретних управлінських ситуацій, необхідно створити бази даних ситуаційного управління, адаптовані під конкретні процеси застосування сил. На практиці такі дані створюються у процесі повсякденної діяльності військ у ході заходів оперативної підготовки штабів. У цій статті запропоновано форму представлення даних, а також порядок заповнення і подальшого використання бази даних. Викладено загальну модель реалізації автоматизованого процесу ситуаційного управління силами на прикладі з’єднання ППО з використанням проблемно-орієнтованих баз знань. Описано структуру спеціального програмного забезпечення для перспективної автоматизованої системи, основні математичні методи і моделі, які необхідні для розробки комплексів функціональних задач спеціального програмного забезпечення. Запропоновано деякі механізми функціонування штабів частин і підрозділів з’єднання ППО, оснащених спеціальними засобами автоматизації, при розподіленому заповненні адаптованої бази даних та реалізації на цій основі ситуаційного управління. Табл.: 1. Іл.: 7. Бібліогр.: 27 назв.

УДК 004.91


Постоянно растущие размах и быстротечность современных процессов вооружённой борьбы приводят к ситуации достижения порога возможностей человека по обработке разноплановой информации при управлении силами. Решения, принимаемые в процессе применения сил (особенно сил ПВО), как правило, принимаются в условиях острого дефицита времени и, одновременно с этим, требуют согласования (уточнения) множества параметров перед выдачей управляющих команд. Для решения указанной проблемы может быть использован подход ситуационного управления – определения управленческих параметров на базе автоматизмов, которые формируются заранее при наличии достаточного запаса времени. Для того, чтобы используемые автоматизмы учитывали особенности конкретных управленческих ситуаций, необходимо создавать базы данных ситуационного управления, которые адаптированы под конкретные процессы применения сил. На практике такие данные создаются в процессе повседневной деятельности войск в ходе мероприятий оперативной подготовки штабов. В данной статье предложена форма представления этих данных, а также порядок заполнения и дальнейшего использования базы данных. Изложена общая модель реализации автоматизированного процесса ситуационного управления силами на примере соединения ПВО при использовании проблемно-ориентированных баз знаний. Описаны структура специального программного обеспечения для перспективной автоматизированной системы, основные математические методы и модели, необходимые для разработки комплексов функциональных задач специального программного обеспечения. Предложены некоторые механизмы функционирования штабов частей и подразделений соединения ПВО, оснащённых специальными средствами автоматизации, при распределённом заполнении адаптированной базы данных и реализации на этой основе ситуационного управления. Табл.: 1. Ил.: 7. Библиогр.: 27 назв.


УДК 004.056.5

Литвинов В.В., Стоянов Н., Скітер І.С., Трунова О.В., Гребенник А.Г. Використання методів підтримки прийняття рішень при пошуку джерел атак на комп’ютерні мережі в умовах невизначеності. Математичні машини і системи. 2019. № 4. С. 38–51.

Запропоновані теоретичний і, частково, методологічний підходи до створення спеціальних систем підтримки прийняття рішень (СППР) для пошуку найімовірніших джерел атак. Систематизовані, узагальнені і розвинені уявлення про методи підтримки прийняття рішень при пошуку джерел атак на комп’ютерні мережі. Запропонована схема структури процесу пошуку джерел атак на базі методології підтримки прийняття рішень, основна мета якої максимально скоротити число висунутих варіантів рішень, щоб на наступних етапах детальній оцінці підлягала обмежена кількість альтернатив. Коротко охарактеризований кожен етап окремо, а саме: виявлення проблемної ситуації; формування та узгодження цільової ієрархії; формування альтернатив (варіантів рішення); аналіз альтернатив; формування критеріїв відбору; оптимальний вибір; рішення проблемної ситуації. Зокрема, розглянуто задачу багатокритеріального вибору та її системну модель, узагальнені методи розв’язання. Запропоновано рішення проблемної ситуації з залученням методу визначення нечітких суджень ОПР, що поєднує класичні підходи при нечіткому автоматичному управлінні на основі експертних суджень та ідею розбиття простору критеріїв на області в комбінованому методі підтримки прийняття рішень. Запропоновано структуру СППР, за допомогою якої здійснюється вибір альтернативи (рішення), під яким розуміється визначення найбільш імовірного джерела атак, що дозволяє, використовуючи інформацію з сайтів стакерів, оцінити загальний рівень небезпеки кіберпростору для даної мережі, який визначається як кількість невідомих атак в одиницю часу; здійснити налаштування адаптивної СЗА; розробити нове покоління мережевих екранів, які базуються не тільки на протоколах, а й на адресній інформації з мережевих пакетів. Іл.: 4. Бібліогр.: 15 назв.

УДК 004.056.5

Литвинов В.В., Стоянов Н., Скитер И.С., Трунова Е.В., Гребенник А.Г. Использование методов поддержки принятия решений при поиске источников атак на компьютерные сети в условиях неопределенности. Математические машины и системы. 2019. № 4. С. 38–51.

Предложены теоретический и, частично, методологический подходы к созданию специальных систем поддержки принятия решений (СППР) для поиска наиболее вероятных источников атак. Систематизированы, обобщены и развиты представления о методах поддержки принятия решений при поиске источников атак на компьютерные сети. Предложена схема структуры процесса поиска источников атак на базе методологии поддержки принятия решений, основная цель которой максимально сократить число выдвинутых вариантов решений, чтобы на следующих этапах детальной оценке подлежало ограниченное количество альтернатив. Коротко охарактеризован каждый этап отдельно, а именно: выявление проблемной ситуации; формирование и согласование целевой иерархии; формирование альтернатив (вариантов решения); анализ альтернатив; формирование критериев отбора; оптимальный выбор; решение проблемной ситуации. В частности, рассматриваются задача многокритериального выбора и системная модель, обобщенные методы решения. Предложено решение проблемной ситуации с привлечением метода определения нечетких суждений ЛПР, сочетающее классические подходы при нечетком автоматическом управлении на основе экспертных суждений и идею разбиения пространства критериев на области, в комбинированном методе поддержки принятия решений. Предложена структура СППР, с помощью которой осуществляется выбор альтернативы (решения), под которым понимается определение наиболее вероятного источника атак, что позволяет, используя информацию с сайтов атакеров, оценить общий уровень опасности киберпространства для данной сети, который определяется как количество неизвестных атак в единицу времени; осуществить настройку адаптивной СЗА; разработать новое поколение сетевых экранов, которые базируются не только на протоколах, но и на адресной информации из сетевых пакетов. Ил.: 4. Библиогр.: 15 назв.


УДК 004.02

Калмиков В.Г., Шарипанов А.В. Визначення меж об’єктів півтонового зображення. Математичні машини і системи. 2019. № 4. С. 52–64.

Півтонове зображення містить інформацію про об’єкт інтересу. Вільна від об’єкта інтересу частина зображення відноситься до фону. Відомі методи розпізнавання, зокрема, статистичні методи, передбачають оброблення усієї площі зображення. Якщо фон непередбачувано змінюється, то якість оброблення та розпізнавання такого зображення стає проблематичною, оскільки межа, що відокремлює об’єкт інтересу від фону, заздалегідь невідома. Задача визначення меж об’єктів інтересу на півтонових зображеннях, при неоднорідному фоні та в умовах впливу завад, з метою подальшого використання цих результатів у задачах розпізнавання є актуальною. Визначення меж об’єктів у зоровій системі людини відбувається непомітно, на підсвідомому рівні, навіть при значній кількості завад, що зумовлено наявністю механізму змінної роздільної здатності у зоровій системі людини. Представлено огляд та аналіз відомих методів визначення меж об'єктів півтонового зображення. У роботі розглянуті метод, алгоритм для визначення меж об’єктів півтонового зображення, яке представлене як дискретна реалізація невідомої кусково-гладкої функції. Для адекватного відтворення зображення воно представлене у вигляді клітинних комплексів, що дає можливість відтворювати межі об'єктів як одновимірні лінії без товщини, що, у свою чергу, дозволяє точно відобразити найменші деталі форми об'єкта при заданій роздільній здатності. При обробленні зображення застосовується змінна роздільна здатність, що забезпечує можливість автоматичного оброблення зображення при наявності завад без попереднього визначення їх параметрів. Наведені результати експериментів щодо  визначення меж об'єктів півтонового зображення у порівнянні з результатами, які отримані при використанні відомих методів. Іл.: 5. Бібліогр.: 15 назв.

УДК 004.02

Калмыков В.Г., Шарыпанов А.В. Определение границ объектов полутонового изображения. Математические машины и системы. 2019. № 4. С. 52–64.

Полутоновое изображение содержит информацию об объекте интереса. Свободная от объекта интереса часть изображения относится к фону. Известные методы распознавания, в частности, статистические методы, предусматривают обработку всей площади изображения. Если фон непредсказуемо меняется, то качество обработки и распознавания такого изображения становится проблематичным, поскольку граница, отделяющая объект интереса от фона, заранее неизвестна. Задача определения границ объектов интереса на полутоновых изображениях, при неоднородном фоне и в условиях воздействия помех, с целью дальнейшего использования этих результатов в задачах распознавания является актуальной. Определение границ объектов в зрительной системе человека происходит незаметно, на подсознательном уровне, даже при значительном количестве помех, что обусловлено наличием механизма переменной разрешающей способности в зрительной системе человека. Представлены обзор и анализ известных методов определения границ объектов полутонового изображения. В работе рассмотрены метод, алгоритм для определения границ объектов полутонового изображения, которое представлено как дискретная реализация неизвестной кусочно-гладкой функции. Для адекватного воспроизведения изображения оно представлено в виде клеточных комплексов. Это дает возможность представить границы объектов как одномерные линии без толщины, что, в свою очередь, позволяет точно отразить мельчайшие детали формы объекта при заданной разрешающей способности. При обработке изображения используется переменная разрешающая способность, что обеспечивает возможность автоматической обработки изображения при наличии помех и без предварительного определения их параметров. Приведены результаты экспериментов по определению границ объектов полутонового изображения в сравнении с результатами, которые получены при использовании известных методов. Ил.: 5. Библиогр.: 15 назв.


УДК 004.891.2

Коваленко О.Є. Принципи інженерії ситуаційних систем. Математичні машини і системи. 2019. № 4. С. 65–78.

Непередбачуваність, випадковість та мінливість середовищ у різних сферах діяльності вимагає застосування адекватних підходів та принципів у процесі здійснення такої діяльності. Таким підходом є ситуаційний підхід до організації діяльності в рамках відповідних ситуаційних систем. Аналіз моделей ситуаційного управління (ситуаційно-орієнтована поведінка) показав, що процеси ситуаційного управління реалізуються в рамках перцептивного циклу (мають циклічний характер) і включають етапи емпіричного усвідомлення стану середовища (цільової області), побудови його моделі та застосування цієї моделі при формуванні раціональної поведінки у середовищі на основі періодичного оновлення усвідомлення поточного стану середовища. Усвідомлення стану середовища та формування на його основі раціональної поведінки здійснюється з використанням механізмів логічного умовиводу, що відповідають етапам перцептивного циклу. Такими механізмами логічного умовиводу у циклі ситуаційної взаємодії з середовищем є індукція, дедукція та абдукція. Оскільки ситуаційне управління загалом стосується непередбачуваних випадкових подій, то цільова ситуаційна система повинна бути адаптована до специфіки конкретної ситуації. Така адаптація може бути реалізована на основі ad-hoc архітектури системи. До ситуаційних систем можуть бути застосовані, з відповідними уточненнями, принципи інженерії системи систем, оскільки створення системи систем, як правило, визначається ситуаційними чинниками. Ключовими принципами інженерії ситуаційних систем, як і системи систем, є інтероперабельність та координація між її конституентними системами. Специфічними принципами інженерії ситуаційних систем є використання засобів опису ситуаційної семантики та ситуаційної поведінки (ситуаційного числення). Табл.: 2. Іл.: 4. Бібліогр.: 29 назв.

УДК 004.891.2

Коваленко А.Е. Принципы инженерии ситуационных систем. Математические машины и системы. 2019. № 4. С. 65–78.

Непредсказуемость, случайность и изменчивость окружающей среды в различных сферах деятельности требует применения адекватных подходов и принципов в процессе осуществления такой деятельности. Таким подходом является ситуационный подход для организации деятельности в рамках соответствующих ситуационных систем. Анализ моделей ситуационного управления (ситуационно-ориентированного поведения) показал, что процессы ситуационного управления реализуются в рамках перцептивного цикла (имеют циклический характер) и включают этапы эмпирического осознания состояния среды (целевой области), построения ее модели и применения этой модели при формировании рационального поведения в среде на основе периодического обновления осознания текущего состояния среды. Осознание состояния среды и формирование на его основе рационального поведения осуществляется с использованием механизмов логического умозаключения, соответствующих этапам перцептивного цикла. Такими механизмами логического умозаключения в цикле ситуационного взаимодействия со средой являются индукция, дедукция и абдукция. Поскольку ситуационное управление в целом касается непредсказуемых случайных событий, то целевая ситуационная система должна быть адаптирована к специфике конкретной ситуации. Такая адаптация может быть реализована на основе ad-hoc архитектуры системы. К ситуационным системам могут быть применены, с соответствующими уточнениями, принципы инженерии системы систем, поскольку создание системы систем, как правило, определяется ситуационными факторами. Ключевыми принципами инженерии ситуационных систем, как и системы систем, являются интероперабельность и координация между ее конституэнтными системами. Специфическими принципами инженерии ситуационных систем является использование средств описания ситуационной семантики и ситуационного поведения (ситуационного счисления). Табл.: 2. Ил.: 4. Библиогр.: 29 назв.


УДК 519.876.2:336

Нескородєва Т.В. Методика формалізації змінних першого рівня в ІТ системи аудиту. Математичні машини і системи. 2019. № 4. С. 79–86.

Статтю присвячено проблемі створення інформаційних технологій для систем підтримки прийняття рішень в аудиті. Проблема є актуальною, оскільки створювані ІТ повинні забезпечувати аналіз великих обсягів даних. При цьому аналіз повинен бути інваріантний щодо особливостей економіко-виробничої діяльності підприємства і його системи обліку. Відзначено, що дані характеризують підприємство як об'єкт аудиту і характеризуються глобальною багаторівневою ієрархічною структурою різнорідних, багатофакторних, багатофункціональних зв'язків, взаємозалежностей і взаємодій його підсистем з ІТ контролю, обліку, управління, ведення бізнесу, з іншими ІТ і системами у структурі інформаційної системи національної економіки. Відзначається, що для створення ІТ, яка відповідає даним вимогам, у попередніх роботах автора запропонована методика узагальнено-множинного відображення даних аудиту. Також для підсистеми нижнього рівня виконана постановка двох завдань. У даній роботі розглядається проблема формалізації змінних першого рівня для задач підсистем аудиту стандартів бухгалтерського обліку. Запропоновано метод формалізації змінних, інваріантний щодо характеристик підприємства, типів об'єктів, операцій обліку і відносин відповідності між ними. Метод заснований на формалізації відносин відповідностей характеристик об'єктів і операцій двох задач у вигляді графів відповідності. Також змінні структуровані по відношенню їх до рівнів, на яких здійснюється розрахунок відповідних узагальнених показників. Це дозволить проводити аналіз, взаємопов'язаний за рівнями. Методика ілюструється на прикладі першої локальної задачі розрахунків з постачальниками, яка формалізована у вигляді перевірки відображення множин даних «оплачено-отримано». Табл.: 1. Бібліогр.: 12 назв.

УДК 519.876.2:336

Нескородева Т.В. Методика формализации переменных первого уровня в ИТ системы аудита. Математические машины и системы. 2019. № 4. С. 79–86.

Статья посвящена проблеме создания информационных технологий для систем поддержки принятия решений в аудите. Проблема является актуальной, поскольку создаваемые ИТ должны обеспечивать анализ больших объемов данных. При этом анализ должен быть инвариантный относительно особенностей экономико-производственной деятельности предприятия и его системы учета. Отмечено, что данные, характеризующие предприятие как объект аудита, характеризуются глобальной многоуровневой иерархичной структурой разнородных, многофакторных, многофункциональных связей, взаимозависимостей и взаимодействий его подсистем, с ИТ контроля, учета, управления, ведения бизнеса, с другими ИТ и системами в структуре информационной системы национальной экономики. Отмечается, что для создания ИТ, отвечающей данным требованиям, в предыдущих работах автора предложена методика обобщенно-множественного отображения данных аудита. Также для подсистемы нижнего уровня выполнена постановка двух задач. В данной работе рассматривается проблема формализации переменных первого уровня для задач подсистем аудита стандартов бухгалтерского учета. Предложен метод формализации переменных, инвариантный относительно характеристик предприятия, типов объектов, операций учета и отношений соответствия между ними. Метод основан на формализации отношений соответствий характеристик объектов и операций двух задач в виде графов соответствия. Также переменные структурированы по отношению их к уровням, на которых осуществляется расчет соответствующих обобщенных показателей. Это позволит проводить анализ, взаимосвязанный по уровням. Методика иллюстрируется на примере первой локальной задачи расчетов с поставщиками, которая формализована в виде проверки отображения «оплачено-получено». Табл.: 1. Библиогр.: 12 назв.


УДК 004.942:930.24

Химиця Н.О., Голуб С.В. Інтелектуальний аналіз результатів кліометричного моніторингу. Математичні машини і системи. 2019. № 4. С. 87–92.

Для підвищення адекватності результатів кліодинамічних досліджень використовується інформаційна технологія багаторівневого інтелектуального моніторингу в поєднанні з експертними оцінками результатів моделювання. Результати інтерпретувались у рамках класичних концепцій історичної науки. Це сприяє залученню до аналізу джерел систем штучного інтелекту (баз знань, експертних систем, когнітивних комп’ютерних моделей розуміння тексту, фреймових систем), в яких моделюються знання істориків. При формуванні масиву чисельних характеристик певних історичних періодів на сьогодні спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги історичних джерел, створених колективним способом. Застосування технології інтелектуального моніторингу дозволяє автоматизувати процеси обробки історичних даних і підвищити ефективність наукових досліджень та адекватність висновків. Представлені результати застосування технології багаторівневого інтелектуального моніторингу для вирішення однієї з задач кліометрії. Розв’язувалась задача визначення подібності історичних періодів. Перелік ознак, що описують історичні періоди, визначено експертним шляхом. Тривалість часового проміжку вибрано за результатами обробки статистичних даних. Чисельні характеристики вибраних ознак формувались впродовж однакових часових проміжків і утворювали вектор ознак для кожного з історичних періодів. Вектори ознак історичних періодів піддавались кластеризації за результатами моделювання. Метод синтезу моделей вибирався окремо для формування кожного кластера за результатами випробування кожного алгоритму синтезу моделей моніторингової інтелектуальної системи. В більшості випадків моделі-кластеризатори будувались за багаторядним алгоритмом GMDH. Описано процеси формування масиву вхідних даних, синтезу моделей та визначення впливу ознак. Експериментально підтверджено доцільність використання нового методу визначення подібності історичних періодів. Табл.: 1. Бібліогр.: 16 назв. 

УДК 004.942:930.24

Химица Н.А., Голуб С.В. Интеллектуальный анализ результатов клиометрического мониторинга. Математические машины и системы. 2019. № 4. С. 87–92.

Для повышения адекватности результатов клиодинамических исследований используется информационная технология многоуровневого интеллектуального мониторинга в сочетании с экспертными оценками результатов моделирования. Результаты интерпретировались в рамках классических концепций исторической науки. Это способствует привлечению к анализу источников систем искусственного интеллекта (баз знаний, экспертных систем, когнитивных компьютерных моделей понимания текста, фреймовых систем), в которых моделируются знания историков. При формировании массива многочисленных характеристик определенных исторических периодов сегодня наблюдается тенденция к увеличению удельного веса исторических источников, созданных коллективным способом. Применение технологии интеллектуального мониторинга позволяет автоматизировать процессы обработки исторических данных и повысить эффективность научных исследований и адекватность выводов. Представлены результаты применения технологии многоуровневого интеллектуального мониторинга для решения одной из задач клиометрии. Решалась задача определения сходства исторических периодов. Перечень признаков, описывающих исторические периоды, определен экспертным путем. Продолжительность временного промежутка выбрана по результатам обработки статистических данных. Численные характеристики выбранных признаков формировались в течение одинаковых временных промежутков и образовывали вектор признаков для каждого исторического периода. Векторы признаков исторических периодов подвергались кластеризации по результатам моделирования. Метод синтеза моделей выбирался отдельно для формирования каждого кластера по результатам испытания каждого алгоритма  синтеза моделей мониторинговой интеллектуальной системы. В большинстве случаев модели-кластеризаторы строились по многорядному алгоритму GMDH. Описаны процессы формирования массива входных данных, синтеза моделей и определения влияния признаков. Экспериментально подтверждена целесообразность использования нового метода определения сходства исторических периодов. Табл.: 1. Библиогр.: 16 назв.


УДК 004.9:004.75

Лисецький Ю.М. Комплексний підхід до управління даними. Математичні машини і системи. 2019. № 4. С. 93–99.

Підприємства та організації різних галузей економіки щоденно вирішують різноманітні завдання, пов’язані з обробкою та зберіганням об’ємів даних, що ростуть, контролем доступу до них, підтримкою та забезпеченням безперервності бізнес-процесів. При цьому інфраструктура зберігання даних повинна давати можливість раціонального використання ресурсів, бути гнучкою та сприяти мінімізації витрат на керування інформацією. Враховуючи, що зараз інформація є одним із найцінніших активів будь-якого підприємства та організації, необхідно приділяти більше уваги комплексному підходу до керування даними. Тому завдання такого роду актуальні й потребують якісно нових рішень щодо керування даними та забезпечення ефективної роботи підприємств та організацій. У статті наведено основні концепції зберігання та керування даними, розглянуто комплексне керування даними за допомогою платформи CommVault Simpana, її структуру та основні компоненти. Проведено аналіз функціональних можливостей CommVault Simpana у порівнянні з аналогічними продуктами інших виробників. Описано особливості різних версій. Особливої уваги приділено їх можливостям у сфері віртуальних платформ та хмарної інтеграції, а також захисту робочих місць користувачів з урахуванням мобільних пристроїв. Освітлено подальший розвиток платформи Simpana, спрямований на збільшення її продуктивності з одночасним збільшенням кількості корпоративних користувачів, активну підтримку інтелектуальної системи аналітики у масштабі реального часу, завдяки чому значно збільшаться можливості з масштабування архітектури, а нові методи індексації збільшать продуктивність. Продемонстровано, що комплексний підхід до керування даними є пріоритетним для організацій і підприємств корпоративного рівня, так як значно підвищує ефективність керування даними та, відповідно, ефективність роботи підприємств і організацій у цілому. Іл.: 2. Бібліогр.: 4 назв. 

УДК 004.9:004.75

Лисецкий Ю.М. Комплексный подход к управлению данными. Математические машины и системы. 2019. № 4. С. 93–99.

Предприятия и организации различных отраслей экономики ежедневно решают множество задач, связанных с обработкой и хранением растущих объемов данных, контролем доступа к ним, поддержкой и обеспечением непрерывности бизнес-процессов. При этом инфраструктура хранения данных должна давать возможность рационального использования ресурсов, быть гибкой и способствовать минимизации затрат на управление информацией. Учитывая, что в настоящее время информация является одним из наиболее ценных активов любого предприятия и организации, необходимо больше внимания уделять комплексному подходу к управлению данными. Поэтому задачи такого рода актуальны и требуют качественно новых решений по управлению данными и обеспечению эффективной работы предприятий и организаций. В статье приведены основные концепции хранения и управления данными, рассмотрено комплексное управление данными с помощью платформы CommVault Simpana, ее структуру и основные компоненты. Проведен анализ функциональных возможностей CommVault Simpana в сравнении с аналогичными продуктами других производителей. Описаны особенности различных версий. Особое внимание уделено их возможностям в области виртуальных платформ и облачной интеграции, а также защите рабочих мест пользователей, включая мобильные устройства. Освещено дальнейшее развитие платформы Simpana, направленное на увеличение ее производительности с одновременным увеличением количества корпоративных пользователей, активную поддержку интеллектуальной системы аналитики в масштабе реального времени, благодаря чему значительно увеличатся возможности по масштабированию архитектуры, а новые методы индексации увеличат производительность. Показано, что комплексный подход к управлению данными является приоритетным для организаций и предприятий корпоративного уровня, так как существенно повышает эффективность управления данными и, соответственно, эффективность работы предприятий и организаций в целом. Ил.: 2. Библиогр.: 4 назв.


УДК 004.42

Голуб Б.Л., Ветрова Д.В., Пронішина К.О. Програмна система формування розкладу занять у закладі вищої освіти. Математичні машини і системи. 2019. № 4. С. 100–109.

Cтаття присвячена вирішенню проблем, пов’язаних із відсутністю єдиної системи електронного документообігу та застарілими методами створення розкладу в закладах вищої освіти. Одним із найважливіших завдань забезпечення якісної організації навчального процесу у закладі вищої освіти є автоматизація процесу формування навчального розкладу. Правильно і точно складений розклад забезпечує рівномірне завантаження аудиторного фонду, студентських груп і професорсько-викладацького складу. У закладі вищої освіти, як і на будь-якому підприємстві, неодмінно проходить процес автоматизації і, незважаючи на те, що поняття освітньої діяльності єдине для всіх освітніх установ, у кожному закладі вищої освіти цей процес проходить по-різному. Значний вплив на процеси автоматизації здійснює як наявність грошових коштів, так і готовність використання існуючих програмних рішень. Останнє пов’язано зі специфікою процесів у кожному закладі вищої освіти та людським фактором. Запропоновано використання програмного продукту, який значно спростить процес документообігу та складання розкладу, дозволить відійти від ручної та паперової роботи. Останнє відбувається завдяки автоматизованому виконанню функцій збереження та передачі даних, валідації, розповсюдженню інформації тощо. Передбачене розповсюдження розкладу для студентів та викладачів за допомогою інтернет-сервісу. Це дозволить отримати доступ до розкладу у зручному вигляді. Запропонована програмна система може бути використана будь-яким закладом. Іл.: 9. Бібліогр.: 3 назв. 

УДК 004.42

Голуб Б.Л., Ветрова Д.В., Пронишина К.А. Программная система формирования расписания занятий в учреждении высшего образования. Математические машины и системы. 2019. № 4. С. 100–109.

Статья посвящена решению проблем, связанных с отсутствием единой системы электронного документооборота и устаревшими методами создания расписания в учреждениях высшего образования. Одной из важнейших задач обеспечения качественной организации учебного процесса в учреждении высшего образования является автоматизация процесса формирования учебного расписания. Правильно и точно составленное расписание обеспечивает равномерную загрузку аудиторного фонда, студенческих групп и профессорско-преподавательского состава. В заведении высшего образования, как и на любом предприятии, обязательно проходит процесс автоматизации и, несмотря на то, что понятие образовательной деятельности единое для всех образовательных учреждений, в каждом заведении высшего образования этот процесс проходит по-разному. Значительное влияние на процессы автоматизации имеет как наличие денежных средств, так и готовность использования существующих программных решений. Последнее связано со спецификой процессов в каждом учреждении высшего образования и человеческим фактором. Предложено использование программного продукта, который значительно упростит процесс документооборота и составление расписания, позволит отойти от ручной и бумажной работы. Последнее происходит благодаря автоматизированному выполнению функций сохранения и передачи данных, валидации, распространению информации и тому подобное. Предусмотрено распространение расписания для студентов и преподавателей с помощью интернет-сервиса. Это позволит получить доступ к расписанию в удобном виде. Предложенная программная система может быть использована любым заведением. Ил.: 9. Библиогр.: 3 назв.


УДК 37.091.2+004.5

Краскєвич В.Є., Юрченко Ю.Ю. Використання навчальних ситуаційних центрів для управління ресурсами. Математичні машини і системи. 2019. № 4. С. 110–116.

У статті розглядається питання про доцільність використання навчальних ситуаційних центрів (НСЦ) для управління ресурсами. Розглядається застосування інформаційних технологій у процесі навчання в ситуаційних центрах та принципів, які вони реалізують: принцип; принцип системності і послідовності; принцип індивідуалізації навчання; принцип; принцип активності. Розглядається застосування навчальних ситуаційних центрів для формування та розвитку практичних навичок управлінського проектування у студентів. Розглядаються і аналізуються аспекти захисту важливої інформації від витоків із використанням інформаційних технологій у навчальних ситуаційних центрах. Наводяться основні принципи класифікації даних, які необхідно використовувати при класифікації інформації, яка потребує захисту. Наводяться основні види засобів мережевого захисту, які необхідно використовувати при побудові системи захисту важливої інформації. Розглядається процес розробки та впровадження в навчальний процес НСЦ для підготовки майбутніх користувачів СЦ, а також у подальшому і розробників таких центрів у різних галузях народного господарства України. Наводяться способи використання рішень щодо захисту інформації в ситуаційних центрах від витоків, які базуються на інформаційних технологіях. Розглядається питання, «що потрібно захищати», яке містить три аспекти: конфіденційну інформацію, чутливі дані, комерційну таємницю. Конкретизується, що в кожному конкретному випадку відповідь на дане питання залежить від того, яку інформацію організація розглядає для себе як найціннішу. Іл.: 2. Бібліогр.: 3 назв.

УДК 37.091.2+004.5

Краскевич В.Е., Юрченко Ю.Ю. Использование учебных ситуационных центров для управления ресурсами. Математические машины и системы. 2019. №4. С. 110–116.

В статье рассматривается вопрос о целесообразности использования учебных ситуационных центров (УСЦ) для управления ресурсами. Рассматривается применение информационных технологий в процессе обучения в ситуационных центрах и принципов, которые они реализуют: принцип; принцип системности и последовательности; принцип индивидуализации обучения; принцип; принцип активности. Рассматривается применение учебных ситуационных центров для формирования и развития практических навыков управленческого проектирования студентов. Рассматриваются и анализируются аспекты защиты важной информации от утечек с использованием информационных технологий в учебных ситуационных центрах. Приводятся основные принципы классификации данных, которые необходимо использовать при классификации информации, нуждающейся в защите. Рассматриваются основные виды средств сетевой защиты, которые необходимо использовать при построении системы защиты важной информации Рассматривается процесс разработки и внедрения в учебный процесс УСЦ для подготовки будущих пользователей СЦ, а также в дальнейшем и разработчиков таких центров в различных отраслях народного хозяйства Украины. Приводятся способы использования решений по защите информации в ситуационных центрах от истоков, основанных на информационных технологиях. Рассматривается вопрос, «что нужно защищать», который содержит три аспекта: конфиденциальную информацию, чувствительные данные, коммерческую тайну. Конкретизируется, что в каждом конкретном случае ответ на данный вопрос зависит от того, какую информацию организация рассматривает для себя как ценную. Ил.: 2. Библиогр.: 3 назв.


                            МОДЕЛЮВАННЯ І УПРАВЛІННЯ 

УДК 004.54; 004.77

Стандарти забезпечення якості проектування і розробки ISO 9000 широко застосовуються при роботі із програмним забезпеченням. Більшість сучасних компаній прагнуть отримати акредитацію за ISO 9001, щоб поліпшити свої показники. У той же час для деяких галузей дотримання зазначених стандартів є необхідним. Багато компаній у даний час покладаються на інформаційні системи для ведення бізнесу, що стало причиною того, що для отримання акредитації в цих областях IT-компаніями додаються величезні зусилля. Використання програмного забезпечення і комп'ютерних мереж практично в усіх сферах сучасного життя значно підвищує важливість їх стабільної роботи і продуктивності загалом. Процес забезпечення якості QA є потужним інструментом, що допомагає визначити й усунути можливі збої інформаційної системи на етапі її розробки. Однак забезпечення високого рівня якості вимагає урахування впливу всіх компонентів системи. Дане дослідження присвячене питанням тестування програмних продуктів у режимі реального часу з урахуванням різної продуктивності комп'ютерних мереж, що дозволяє емулювати умови, максимально близькі до роботи кінцевих користувачів. Також виконано аналіз доцільності економічних витрат на процеси забезпечення якості. Досліджено алгоритми взаємодії користувачів із діючими системами реального часу при різних показниках продуктивності мережі з метою визначення найбільш частих дій користувача, які викликають збої програмного забезпечення, і можливого запобігання наслідків цих дій під час процесу тестування. Авторами запропоновано загальні підходи до тестування продуктивності і зручності використання системи в разі постійного погіршення роботи мережі. Табл.: 3. Іл.: 4. Бібліогр.: 14 назв.

УДК 004.54; 004.77

Стандарты обеспечения качества проектирования и разработки ISO 9000 широко применимы при работе с программным обеспечением. Большинство современных компаний стремятся получить аккредитацию по ISO 9001, чтобы улучшить свои показатели. А для некоторых отраслей придерживание указанным стандартам является необходимым. Многие компании в настоящее время полагаются на информационные системы для ведения бизнеса, поэтому для получения аккредитации в этих областях IT-компаниями прилагаются огромные усилия. Использование программного обеспечения и компьютерных сетей практически во всех сферах современной жизни значительно повышает важность их стабильности и производительности. Процесс обеспечения качества QA является мощным инструментом, помогающим определить и устранить возможные сбои системы на этапе их разработки. Однако обеспечение высокого уровня качества требует учета влияния всех компонентов системы. Данное исследование посвящено вопросам тестирования приложений в режиме реального времени с учётом различной производительности компьютерных сетей, что позволяет эмулировать условия, максимально близкие к работе конечных пользователей. Также выполнен анализ целесообразности экономических затрат на QA. Исследованы алгоритмы взаимодействия пользователей с действующими системами реального времени при различных показателях производительности сети с целью определения наиболее частых действий пользователя, которые вызывают сбои программного обеспечения, и предотвращения их во время процесса тестирования. Авторами предложены общие подходы к тестированию производительности и удобства использования системы в случае постоянного ухудшения работы сети. Табл.: 3. Ил.: 4. Библиогр.: 14 назв.


УДК 519.237.5

У роботі розглядається метод визначення викидів при попередній обробці даних для кореляційного та одновимірного регресійного аналізу. Пропонується класифікація викидів відповідно до їх природи. Розроблений для їх визначення алгоритм базується на послідовному застосуванні методу складного ножа та елементів розрахунків відстані за LSD-критерієм з використанням замість середніх значень коефіцієнтів кореляції і довірчих інтервалів замість критичних значень відстані. Застосування алгоритму показано на прикладах для різних умов його використання. Розглянутий весь спектр можливих умов застосування: від таких, в яких метод безпомилково визначає викиди, до таких, в яких він не працює або результати його роботи неоднозначні. Встановлено, що описаний у роботі метод дозволяє автоматично визначати викиди незалежно від їх природи при лінійному зв’язку між змінними. При нелінійному зв’язку між змінними викиди визначаються у випадку лінеаризації  змінних (лінеаризація в таких ситуаціях є необхідною умовою аналізу даних). У сумнівних і невизначених випадках і при складній залежності алгоритм визначає як викиди ті експерименти, видалення яких приводить до покращення лінійної регресійної моделі (a priori, до її побудови). Метод не працює у випадку викидів, які компенсують одне одного, але в таких ситуаціях наявність викидів не приводить до суттєвого зміщення коефіцієнтів моделі. Побудовані регресійні моделі, які показують зміну характеристик і значень регресійних коефіцієнтів моделі під впливом викидів. Використання методу дозволяє визначити сумнівні точки експериментів для подальшого прийняття рішень. Метод може бути використаний у системах автоматизованої обробки інформації, оскільки гарантовано автоматично визначає наявність викидів або покращує лінійну регресійну модель. Табл.: 14. Іл.: 9. Бібліогр.: 12 назв. 

УДК 519.237.5

В работе рассматривается метод определения выбросов при предварительной обработке данных для корреляционного и одномерного регрессионного анализа. Предлагается классификация выбросов в соответствии с их природой. Разработанный для их определения алгоритм базируется на последовательном использовании метода складного ножа и элементах расчета расстояний по LSD-критерию с использованием вместо средних значений коэффициентов корреляции и доверительных интервалов вместо критического расстояния. Использование алгоритма показано на примерах для различных условий его применения. Рассмотрен весь спектр возможных условий использования: от таких, в которых метод безошибочно определяет выбросы, до таких, в которых он не работает или результаты работы неоднозначны. Установлено, что описанный в работе метод позволяет автоматически определять выбросы независимо от их природы при линейной связи между переменными. При нелинейной связи между переменными выбросы определяются в случае линеаризации переменных (линеаризация в таких ситуациях является необходимой частью анализа). В сомнительных и неопределенных ситуациях и при сложных зависимостях алгоритм определяет в качестве выбросов те эксперименты, удаление которых приводит к улучшению линейной регрессионной модели (a priori, до ее построения). Метод не работает в случае выбросов, компенсирующих друг друга, но в таких ситуациях их наличие не приводит к существенным изменениям коэффициентов модели. Построены регрессионные модели, показывающие изменение характеристик и значений регрессионных коэффициентов под влиянием выбросов. Использование метода позволяет определить сомнительные точки эксперимента для дальнейшего принятия решений. Метод может быть употреблен в автоматических системах обработки информации, поскольку гарантированно определяет наличие выбросов или улучшает линейную модель. Табл.: 14. Ил.: 9. Библиогр.: 12 назв.


UDC 004.82, 004.89, 004.853, 004.855, 005

Процес прийняття рішень у багатьох предметних областях – задача досить нетривіальна. Залучення «розумних систем» для підтримки процесів прийняття рішень вимагає нових підходів до здобування та зберігання знань. Описується нова концепція побудови баз модельних знань. В основі концепції твердження про те, що знання відображаються у формі ієрархічного поєднання багатопараметричних моделей. Передбачаються комплексний аналіз існуючих підходів до роботи зі знаннями та вибір моделі їх подання. Відповідно до запропонованої авторами методології створення баз модельних знань описано новий метод онтологічного моделювання. Даний метод ґрунтується на принципово нових підходах до формування моделі подання знань, до побудови архітектури  баз модельних знань та інтелектуальної системи в цілому. Це дозволяє значно розширити функціональні можливості інтелектуальних систем, зокрема, моніторингових інтелектуальних систем, автоматизувати процеси синтезу моделей та глобальних функціональних залежностей, знизити впливовість суб’єктивних оцінок дослідника на результати перетворення даних. Описані результати досліджень засобів онтологічного моделювання, що використовуються для формалізації та систематизації елементів глобальних функціональних залежностей, які поєднують моделі об'єктів спостережень. Ці моделі є розв’язками локальних задач перетворення інформації в окремих предметних областях. У залежності від призначення інтелектуальної системи реалізується поєднання глобальних функціональних залежностей на вищому рівні і таким чином відбувається формування структури бази модельних знань. Використання стратегії координації елементів, яка застосовується  моніторинговою інтелектуальною системою, дозволяє сформувати синергетичні зв'язки між окремими локальними моделями у структурі глобальної функціональної залежності та між глобальними функціональними залежностями на вищому рівні бази модельних знань. Іл.: 3. Бібліогр.: 12 назв. 

UDC 004.82, 004.89, 004.853, 004.855, 005

Процесс принятия решений во многих предметных областях задача достаточно нетривиальная. Привлечение «умных систем» для поддержки процессов принятия решений требует новых подходов к получению и хранению знаний. Описывается новая концепция построения баз модельных знаний. В основе концепции утверждение о том, что знания отражаются в форме иерархического сочетания многопараметрических моделей. Предполагаются комплексный анализ существующих подходов к работе со знаниями и выбор модели их представления. Согласно предложенной авторами методологии создания баз модельных знаний описан новый метод онтологического моделирования. Данный метод основывается на принципиально новых подходах к формированию модели представления знаний, к построению архитектуры баз модельных знаний и интеллектуальной системы в целом. Это позволяет значительно расширить функциональные возможности интеллектуальных систем, в частности, мониторинговых интеллектуальных систем, автоматизировать процессы синтеза моделей и глобальных функциональных зависимостей, снизить влияние  субъективных оценок исследователя на результаты преобразования данных. Описаны результаты исследований средств онтологического моделирования, используемые для формализации и систематизации элементов глобальных функциональных зависимостей, которые сочетают модели объектов наблюдений. Эти модели являются решениями локальных задач преобразования информации в отдельных предметных областях. В зависимости от назначения интеллектуальной системы реализуется сочетание глобальных функциональных зависимостей на высшем уровне и таким образом происходит формирование структуры базы модельных знаний. Использование стратегии координации элементов, которая применяется мониторинговой интеллектуальной системой, позволяет сформировать синергетические связи между отдельными локальными моделями в структуре глобальной функциональной зависимости и между глобальными функциональными зависимостями на высшем уровне базы модельных знаний. Ил.: 3. Библиогр.: 12 назв. 


  ЯКІСТЬ, НАДІЙНІСТЬ І СЕРТИФІКАЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ                      ТЕХНІКИ І ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 

УДК 621.3.019.3

У статті розглянуті актуальні на сьогоднішній час питання кількісної оцінки рівня гарантоздатності комп'ютерних систем. Запропоновано метод, який дозволяє, отримавши чисельне значення рівня гарантоздатності досліджуваної системи, проводити її аналіз, а також виносити рішення про перевагу того чи іншого варіанта реалізації гарантоздатної системи. З цією метою сформульовано атрибутивну модель гарантоздатності комп'ютерних систем (АМГ), що базується на основних властивостях (атрибутах) гарантоздатних комп'ютерних систем (ГКС) і метриках цих властивостей. Наведено визначення атрибутів і метрик, а також їх розрахункові та якісні характеристики. У статті вирішена задача формалізації узагальненого критерію рівня досягненої гарантоздатності системи, що розробляється. Запропоновано формалізований критерій оцінки рівня гарантоздатності, що представляє собою лінійний функціонал. Кожен атрибут гарантоздатної системи розглядається як комплекс метрик, які можуть бути оцінені розрахунковими, експериментальними або експертними методами. На основі кількісних оцінок метрик обчислюються кількісні оцінки атрибутів, що дозволяє обчислювати кількісну оцінку досягнутого рівня гарантоздатності даної системи для одного з варіантів її виконання. Наведений критерій також включає коефіцієнти впливу атрибутів і ваги метрик досліджуваної системи. Кількісні оцінки рівня виконання метрик є безрозмірними величинами, нормованими на задані у специфікації або граничні значення. За допомогою описаного прикладу продемонстровано розрахунок кількісної оцінки рівня гарантоздатності комп’ютерної системи. Описаний спосіб розрахунку дозволяє детально аналізувати значення рівнів гарантоздатності різних варіантів реалізації досліджуваної КС та робити аргументовані висновки про переважність однієї створюваної системи над іншою. Табл.: 9. Бібліогр.: 4 назв. 

УДК 621.3.019.3

В статье рассмотрены вопросы количественной оценки уровня гарантоспособности компьютерных систем. Предложен метод, который позволяет, получив численное значение уровня гарантоспособности исследуемой системы, проводить ее анализ, а также выносить решение о предпочтительности того или иного варианта реализации гарантоспособной системы. С этой целью сформулирована атрибутивная модель гарантоспособности компьютерных систем (АМГ), базирующаяся на основных свойствах (атрибутах) гарантоспособных компьютерных систем (ГКС) и метриках этих свойств. Приведены определения атрибутов и метрик, а также их расчетные и качественные характеристики. В статье решена задача формализации обобщенного критерия уровня достижений гарантоспособности разрабатываемой системы. Предложен формализованный критерий оценки уровня гарантоспособности, представляющий собой линейный функционал. Каждый атрибут гарантоспособной системы рассматривается как комплекс метрик, которые могут быть оценены расчетными, экспериментальными или экспертными методами. На основе количественных оценок метрик вычисляются количественные оценки атрибутов, что позволяет вычислять количественную оценку достигнутого уровня гарантоспособности рассматриваемой системы для одного из вариантов ее выполнения. Приведенный критерий также включает коэффициенты влияния атрибутов и веса метрик исследуемой системы. Количественные оценки уровня выполнения метрик представляют собой безразмерные величины, нормированные на заданные в спецификации или предельные значения. С помощью примера продемонстрирован расчет количественной оценки уровня гарантоспособности компьютерной системы. Описанный способ расчета позволяет детально анализировать значения уровней гарантоспособности различных вариантов реализации исследуемой КС и делать аргументированные выводы о преимуществе одной создаваемой системы над другой. Табл.: 9. Библиогр.:    4 назв.


УДК 681.3 (075)

У статті розглядається визначення області можливих значень показників надійності активних фазованих антенних решіток (АФАР) багатофункціональних радіолокаційних станцій (РЛС). У роботі представлена модернізована ймовірнісно-фізична модель надійності АФАР у вигляді системи обмежень на значення показників ефективності антенної решітки: відносної потужності випромінювання і мінімального рівня ближніх бічних пелюстків амплітудно-фазового розподілу діаграми спрямованості АФАР. Показано, що у процесі експлуатації значення показників ефективності АФАР можуть перебувати в області працездатних або в області непрацездатних станів, які в цілому можна представити у вигляді mGmматриці. У статті запропоновано структурну схему надійності АФАР у вигляді трирівневої ієрархічної структури. Автором уточнені критерії відмов і представлені два нових визначення відмов АФАР. А також уточнено формули і рівняння для обчислення середнього наробітку до відмови та ймовірності безвідмовної роботи антенної фазованої решітки і АФАР у цілому. Застосування модернізованої ймовірнісно-фізичної моделі надійності АФАР ілюструється прикладом розрахунку гіпотетичної АФАР, що має 6400 ППК скомпонованих у 100 антенних підрешіток. Результати розрахунків показників надійності представлені у вигляді графіків і матриці станів АФАР розміром 10 × 15. За результатами розгляду результатів розрахунку елементів матриці визначені області працездатних станів і області непрацездатних станів АФАР. Запропонована у статті модернізована ймовірнісно-фізична модель надійності АФАР може бути корисна під час проектування і експлуатації багатофункціональних РЛС. Табл.: 1. Іл.: 3. Бібліогр.: 11 назв. 

УДК 681.3 (075)

В статье рассматривается  определение области возможных значений показателей надежности активных фазированных антенных решеток (АФАР) многофункциональных радиолокационных станций (РЛС). В работе представлена модернизированная вероятностно-физическая модель надежности АФАР в виде системы ограничений на значения показателей эффективности антенной решетки: относительной мощности излучения и минимального уровня ближних боковых лепестков амплитудно-фазового распределения диаграммы направленности АФАР. Показано, что в процессе эксплуатации значения показателей эффективности АФАР могут находиться в области работоспособных или в области неработоспособных состояний, которые в целом можно представить в виде mGmматрицы. В работе предложена структурная схема надежности АФАР в виде трехуровневой иерархической структуры. Автором уточнены критерии отказов и представлены два новых определения отказов АФАР. Уточнены формулы и уравнения для вычисления средней наработки до отказа и вероятности безотказной работы антенной фазированной подрешетки и АФАР в целом. Применение модернизированной вероятностно-физической модели надежности АФАР иллюстрируется  примером расчета гипотетической АФАР, имеющей 6400 ППК, скомпонованных в 100 антенных подрешеток. Предполагается, что отказы ППК, приемных модулей и вторичных источников питания распределены по экспоненциальному закону. Результаты расчетов показателей надежности представлены в виде рисунков и матрицы состояний АФАР размером 10 ×15. По результатам рассмотрения расчета элементов матрицы определены области работоспособных состояний и области неработоспособных состояний АФАР. Предлагаемая в статье модернизированная вероятностно-физическая модель надежности АФАР может быть полезна при проектировании и эксплуатации многофункциональных РЛС. Табл.: 1. Ил.: 3. Библиогр.: 11 назв.


 

              

      Останнє оновлення: Jan 13, 2020