Математичні машини і системи. 2021 №1

РЕФЕРАТИ І СТАТТІ 


ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ 

УДК 623.764

У статті розглядається ряд передових космічних проєктів, орієнтованих на велику кількість супутників, що рухаються навколо нашої планети по низьких навколоземних орбітах, а також досліджуються способи їх взаємоорганізації для вирішення важливих світових проблем, насамперед тих, що стосуються питань глобальної безпеки та оборони. У роботі аналізуються шляхи застосування розробленої Технології просторового захоплення (ТПЗ), яка вже була успішно протестована на багатьох прикладних задачах, для моделювання та управління системами супутників. Особливий інтерес у цьому напрямі представляє останній проєкт Агенції космічного розвитку «Космічна архітектура наступного покоління», в межах якого одночасно планується використання великої кількістї взаємоповязаних та організованих на різних рівнях супутників. Ця програма є набагато прогресивнішою за широко відому «Стратегічну оборонну ініціативу», представлену у 80-х роках минулого століття. ТПЗ базується на мобільних рекурсивних сценаріях, висловлених на спеціальнїй високорівневій Мові просторового захоплення (МПЗ), які здатні самостійно покривати розподілені середовища та утворювати в них потужні просторові інфраструктури, що можуть вирішувати будь-які розподілені проблеми. У даній статті викладаються основні деталі останньої версії ТПЗ, наводяться приклади вирішення за її допомогою таких проблем, як розподілене трасування з наступною ліквідацією крилатих ракет та гіперзвукових планерів, що рухаються за складними траєкторіями, формування ефективної системи нагляду не тільки за окремими небезпечними земними об’єктами, але й загалом за будь-якою розподіленою наземною інфраструктурою. Також у роботі показано, як за допомогою встановлення над супутниковими угрупуваннями спеціального віртуального рівня можливо суттєво спростити процеси виявлення та вирішення багатьох проблем як у наземному, так і в космічному середовищі, а також вдосконалити управління складними національними, міжнародними операціями та компаніями з космосу. Іл.: 13. Бібліогр.: 28 назв.


УДК 004.057

З кожним роком зростання обсягів даних відбувається експоненціально, що тягне за собою збільшення як кількості, так і ємностей систем зберігання даних. Найбільшого вмісту вимагають системи зберігання даних, що використовуються для зберігання резервних та архівних даних; файлових сховищ із загальним доступом, середовищ тестування і розробок, сховищ віртуальних машин, корпоративних або публічних web-сервісів. Для реалізації подібних задач на сьогоднішній день виробники пропонують три типи систем зберігання даних: блокові та файлові сховища, що стали вже традиційними в побудові ІТ-інфраструктури, та третій тип – програмно визначені системи зберігання даних. Вони дозволяють створювати сховища даних на неспеціалізованому обладнанні, як правило, групі серверних вузлів архітектури x86-64 під управлінням операційних систем загального призначення. Основною особливістю програмно визначених систем зберігання даних є перенесення функцій зберігання з апаратної частини на програмний рівень, де ці функції визначаються не фізичними можливостями обладнання, а програмного забезпечення, обраного, виходячи з реалізації задач. На сьогодні можна виділити три основні технології, які характеризуються масштабуючою архітектурою, що дозволяє нарощувати продуктивність і об’єм дискових ресурсів шляхом додавання нових вузлів в єдиний пул: Ceph, DELL EMC VxFlex OS, HP StoreVirtual VSA. Програмно визначені системи зберігання даних мають такі переваги, як відмовостійкість, продуктивність, гнучкість і економічність. Застосування програмно визначених систем зберігання даних дозволяє підвищити ефективність використання ІТ-інфраструктури і знизити витрати на її підтримку; створювати гібридну інфраструктуру, що дозволяє використовувати як власні, так і зовнішні хмарні ресурси; підвищити ефективність роботи як сервісів, так користувачів, забезпечивши при цьому можливість надійного підключення за рахунок застосування найбільш зручних пристроїв; створювати портал як єдину точку обслуговування і контролю за ресурсами. Іл.: 4. Бібліогр.: 6 назв.


УДК 004.5:004.85

За рахунок сучасних мікрокомп'ютерів і платформ на базі мікропроцесорів, а саме: Raspberry Pi, Orange Pi, Nano Pi, Rock Pi, Banana Pi, Asus Tinker Board, розробка прототипів вбудованих систем можлива в «конструкторському» режимі. Програмна частина реалізується на базі операційних систем і на стандартних технологіях на основі відомих мов програмування. Прикладом можуть бути мови програмування С/С++, Python, C#, Java тощо. У цьому випадку канал управління для вбудованої системи можна реалізувати через веб-сервіс, відокремлений каналом зв'язку, або цей пристрій може керуватися автономно.  Важливо розуміти, що створення  вбудованої системи на стандартній платформі виходить набагато дорожче, ніж купити такий же по функціоналу готовий пристрій серійного виробництва. Тому платформи типу Raspberry Pi має сенс використовувати в основному для одиничних штучних пристроїв. Якщо потрібно зібрати проєкт вбудованих систем і є проблема з вибором апаратної платформи для клієнтської сторони, то на даний час існує широкий вибір плат і рішень для побудови ефективної і недорогої системи з використанням готових модулів. Кількість плат розширення і різних датчиків, відеокамер, підключення до інтернету через Ethernet, Wi-Fi і Bluetooth надає широкий спектр можливостей для побудови практично будь-якого рішення на цій компонентній базі. Основу можна зробити в рамках невеликого бюджету, з мінімальними витратами часу, з використанням великих блоків і готових бібліотек для програмування вбудованих систем. У даній статті подано результати дослідно-конструкторської роботи з розробки програмно-апаратної інфраструктури наземної платформи з елементами штучного інтелекту, за фактичним результатом досліджень побудовано діаграму розгортання та діаграму компонентів розробленої інфраструктури. Іл.: 3. Бібліогр.: 17 назв.


            
ІНФОРМАЦІЙНІ І ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
 
 

УДК 004.91

Никифоров О.В., Додонов О.Г., Путятін В.Г. Використання інформаційних технологій в управлінні ризиками для забезпечення авіаційної безпеки. Математичні машини і системи. 2021. № 1. С. 32–41.

На даний час дуже актуальною є проблема забезпечення необхідного рівня безпеки польотів державної авіації за людським та організаційним факторами. Не дивлячись на постійне вжиття заходів, спрямованих на поширення та посилення контролю процесів авіаційної діяльності, льотні інциденти, викликані недостатньою надійністю роботи персоналу, організаційними прорахунками, продовжують займати перші позиції. Має місце недостатня ефективність системи управління безпекою польотів щодо виявлення небезпечних факторів у їх латентній стадії, що необхідно для завчасної профілактики подій. Труднощі відносно завчасного виявлення небезпечних станів системи авіаційної діяльності, які пов’язані з визначеними факторами, обумовлені необхідністю врахування, співвіднесення й аналізу даних дуже великої розмірності та різноспрямованості (багатоаспектності). На думку авторів, успішне розв’язання цієї проблеми можливе за рахунок використання засобів автоматизованої обробки та когнітивного об’єднання великих масивів різнорідних даних на основі централізованих електронних систем збору, інформаційно-аналітичної обробки та збереження інформації про функціонування системи авіаційної діяльності. Виявлені позаштатні й небезпечні стани, інциденти та події, що відбулися. У статті запропоновано концепцію створення перспективної автоматизованої системи управління безпекою польотів державної авіації. Ця система дозволить реалізувати принцип завчасного виявлення та профілактики небезпечних факторів і ризиків для безпеки польотів з урахуванням людського та організаційного факторів за рахунок реалізації процесів централізованого збору, узагальнення й аналізу великих даних про стан авіаційної системи. Сформульовано актуальні наукові завдання щодо створення методичної бази для розробки спеціального програмного забезпечення такої автоматизованої системи. Іл.: 5. Бібліогр.: 8 назв.


УДК 004.02

Нікітенко Є.В., Омецинська Н.В. Система пошуку медіаконтенту у месенджері Telegram. Математичні машини і системи. 2021. № 1. С. 42–51. 

Розроблено автономний Telegram-бот, який буде виконувати пошук медіаконтенту (фільмів, мультфільмів та серіалів) із відображенням назви відеоматеріалу, категорій, основних тегів, опису, касту, рейтингів, посилань на сторонні ресурси та списку схожого контенту. Telegram-бот має спеціальний інтерфейс для адміністратора зі статистикою використання та можливістю розсилки повідомлень. Для реалізації чат-бота було вирішено використати середовище розробки WebStorm. Як мову програмування було обрано мову  TypeScript на платформі NodeJS, так як вона є сумісною з JavaScript і компілюється в останній. Після компіляції програму на TypeScript можна виконувати в будь-якому сучасному браузері або використовувати спільно з серверною платформою. Мова TypeScript відрізняється від JavaScript можливістю явного статичного визначення типів, підтримкою використання повноцінних класів, а також підтримкою підключення модулів, що дає можливість підвищити швидкість розробки, полегшити читабельність, рефакторинг і повторного використання коду, допомогти здійснювати пошук помилок на етапі розробки і компіляції і, можливо, прискорити виконання програм. Для реалізації клієнтської частини було створено й налаштовано бота в Telegram. Ця можливість реалізована в середині самого месенджера. Для прискорення розробки та спрощення взаємодії з Telegram використовувався сучасний фреймворк для NodeJS – Telegraph. Базою даних виступала Cloud Firestore – це гнучка хмарна NoSQL-база даних, що масштабується, від Firebase і Google CloudPlatform для інтернету, мобільних платформ і серверних додатків. База даних Cloud Firestore підтримує гнучкі ієрархічні структури даних, зберігає дані в документах, які, у свою чергу, зберігаються в колекціях. Документи можуть мати вкладення, об'єкти і підколекції. Іл.: 9. Бібліогр.: 9 назв.


УДК 004.047

Кряжич О.О. визначення релевантності інформації, отриманої від пошуково-довідкового сервісу на веб-платформі. Математичні машини і системи. 2021. №1. С. 52–63. 

У статті проаналізовано можливості швидкого визначення релевантності інформації, отриманої з пошукових та довідкових сервісів, розташованих на різноманітних веб-платформах. Визначена важлива особливість для забезпечення живучості інформації в мережі Інтернет для довідкових і пошукових сервісів – забезпечення сервісу масивом із вибіркою даних для підтвердження інформації з першоджерел або механізмом переходу на посилання, яке підтвердить інформацію або забезпечить відповідь за запитом у разі збою. Запропоновано розглядати сервіс пошуку чи довідки за продукційними правилами IF-THEN структур у залежності від наявних фактів. Виведений показник ефективності формалізованої інформації через визначник рівня погрішності інформації при її обробці за умов невизначеності, який висвітлює ті дані, яких не вистачає для опису об’єкта запиту і серед яких, можливо, є вирішення системних проблем. Наведене його представлення через оціночні значення. При розробці пошукового або довідкового сервісу на веб-платформі за підходом, що пропонується, подібні сервіси будуть утримувати не просто масиви інформації, структуровані за тематикою, а сформовані масиви інформації на засадах символьних перетворень із використанням як загальних, так і окремих схем виведення інформації на запит, а також із можливістю переформулювання задач і запитів для виведення максимально повної та різної за структурою інформації за запитом. Запропоновано механізм виявлення істини та хиби при отриманні відповідей на запит від сервісу за правилами нечіткої логіки, коли розуміння множини можна замінити розумінням характеристичної функції. Наведений приклад алгоритмічної реалізації. Наведене може бути використане для оптимізації довідкових та пошукових сервісів на веб-платформах, вдосконалення роботи пошукових систем, різноманітних сервісів розподіленої обробки інформації. Іл.: 1. Бібліогр.: 32 назв.


УДК 004.891.2

Власова Т.М., Косолапов В.Л., Русанова А.А. Використання протоколу наради на етапах її  життєвого циклу. Математичні машини і системи. 2021. № 1. С. 64–75. 

Стаття присвячена питанням автоматизації обслуговування діяльності нарад, яка включає її підготовку, проведення, а також протоколювання у реальному масштабі часу. У статті запропонований метод проведення та протоколювання нарад незалежно від теми наради, мови та області використання. Формування протоколу наради в запропонованому методі відрізняється від попередніх рішень. Протокол наради формується з вихідного (початкового) протоколу та відображається у компактному і зручному вигляді на панелі управління адміністратора як план наради, який може коригуватися і доповнюватися під керуванням адміністратора. Під час проведення наради адміністратор також може змінити запропонований у плані наради порядок денний. У процесі наради її план і відповідний плану текстовий документ «Протокол» синхронно доповнюються гнучко побудованими під час дискусій об’єктами обговорення, описаними в попередніх роботах. Текстовий документ «Протокол», який формується як на початку, так і впродовж наради, можна використовувати незалежно від часу і дати проведення наради на будь-якому ПК у локальній мережі. Запропонований підхід можна використати для проведення нерегламентованих нарад у системах ситуаційного управління. Завдяки можливостям запропонованої  програмної оболонки з підготовлених для поточної наради текстових документів створюється «поточний» додаток, який обслуговує нараду. Цей метод можна застосовувати в різних сферах: освіті, медицині (в тому числі, для відстеження епідемій), у військовій області та ін. При цьому кожний унікальний додаток  без участі програміста буде створюватись із текстів, підготовлених відповідним фахівцем, а застосований метод забезпечить синхронізацію протоколів різних процесів. За своїми можливостями даний метод обслуговування наради порівняний із відомою системою Meeting King, але він ще й дозволяє проводити і протоколювати наради будь-якою мовою, а також його можна застосувати для супроводу та протоколювання інших процесів. Іл.: 8. Бібліогр.: 4 назв.


 МОДЕЛЮВАННЯ І УПРАВЛІННЯ 

УДК 621.039

Культура безпеки (КБ) є сучасною парадигмою управління безпекою надскладних технічних систем, АЕС у першу чергу. Відповідно до новітніх досліджень, імовірність помилки людини, яка сповідує  принципи культури безпеки й виникнення аварій взагалі, у порівнянні з попередніми методами менеджменту безпеки зменшується у сотні разів. Тому потрібно якомога підтримувати ці принципи на всіх рівнях влади, навчати всіх фахівців, досліджувати нові можливості цієї парадигми. Задачею даної статті є розробка пропозицій щодо алгоритму автоматизованої оцінки рівня КБ енергоблоків АЕС на основі поточних показників і індикаторів КБ структурних підрозділів з обраною дискретністю з метою подальшої розробки відповідного програмного забезпечення на основі хмарних технологій, що дозволить виключити суб'єктивізм і фіксувати найменші відхилення рівня КБ, що, у свою чергу, дозволить приймати відповідні заходи підвищення безпеки АЕС на ранніх стадіях негативних процесів. Термін «культура безпеки» був уперше сформульований МАГАТЕ в 1986 р. у процесі аналізу причин чорнобильської аварії і опублікований в INSAG-1. У доповіді було зазначено, що відсутність культури безпеки стала однією з основних причин катастрофи. Культура безпеки визначається як набір цінностей і вчинків, що мають місце в результаті досягнутої в колективі угоди між першими керівниками і працівниками щодо надання безпеки найвищого пріоритету відносно інших пріоритетів із метою забезпечення захисту людей і навколишнього середовища. Подальше осмислення цього поняття привело до появи нового погляду на причини виникнення інших аварій та інцидентів на АЕС, що мали місце в минулому. Досвід експлуатації АЕС показує, що їх виникнення так чи інакше пов'язане з поведінкою людей (а саме з їх ставленням до проблем безпеки), тобто, з поточним станом рівня культури безпеки. Але як поточний параметр безпеки КБ оцінюється з великим періодом. У статті пропонується автоматизація процесу оцінки. Бібліогр.: 20 назв.



УДК 658.012.011.56(621.771.24:621.937)

 

Одним із найважливіших показників ефективності функціонування товстолистового прокатного стана є витрата металу (видаткові коефіцієнти) на тонну продукції. Зменшення видаткових коефіцієнтів металу забезпечується точністю реалізації заданих геометричних розмірів при прокатці, підвищенням точності геометричних розмірів плит, що вирізають із розкатів на агрегатах вогневого різання, а також за рахунок роботи в мінусовому полі допусків на геометричні розміри плит. Підвищення точності геометричних розмірів плит, що вирізають із розкатів на агрегатах вогневого різання, досягається за рахунок автоматичного керування цими агрегатами. У статті описані технічні рішення, реалізовані в автоматизованій системі керування агрегатами вогневого різання (АСК АВР) відділення термообробки і вогневого різання металу товстолистового стана 3600. Метою створення АСК АВР є підвищення точності й стабілізація геометричних розмірів заготовок, які вирізають із плит, за рахунок автоматичного керування; зменшення видаткових коефіцієнтів металу за рахунок роботи в мінусовому полі допусків на геометричні розміри заготовок; заміна застарілого обладнання сучасним із метою підвищення надійності функціонування устаткування стана; збільшення терміну служби устаткування АСК АВР за рахунок використання сучасної техніки з високими характеристиками надійності; скорочення часу незапланованих простоїв устаткування через відмови технічних засобів АСК АВР. Автоматизована система керування агрегатами вогневого різання була налагоджена, випробувана і введена в експлуатацію, а також проведена метрологічна атестація системи. Результати випробування і наступної експлуатації АСК АВР підтвердили працездатність системи і виконання нею всіх передбачуваних функцій. Ця розробка може бути впроваджена і на інших прокатних станах, оснащених агрегатами вогневого різання металу. Іл.: 5. Бібліогр.: 4 назв.


УДК 504.3.054

Ковалець І.В., Халченков О.В., Майстренко С.Я., Донцов-Загреба Т.О., Хурцилава К.В., Синкевич Р.О., Удовенко О.І. Моделювання вторинного радіоактивного забруднення повітря в Україні внаслідок вітрового підйому радіонуклідів. Математичні машини і системи. 2021. № 1. С. 96–107.

У роботі представлені результати моделювання сценарію вторинного забруднення повітря в Україні шляхом вітрового підйому радіонуклідів антропогенного походження під час пилової бурі у квітні 2020 р. Для параметризації інтенсивності ресуспензії радіонуклідів використано варіант формули Багнольда. Для завдання початкового забруднення території України проведено реконструкцію метеорологічних умов та випадінь Cs-137 після аварії на Чорнобильській АЕС з використанням системи ядерного аварійного реагування РОДОС та метеорологічної моделі WRF. Для нормованої середньоквадратичної похибки розрахованих сумарних випадінь у 50-км зоні навколо ЧАЕС отримано значення NMSE=4,5. Оцінено зменшення рівнів забруднення поверхні Землі за час після аварії завдяки радіоактивному розпаду та за рахунок інших процесів. Отриманий таким чином розподіл забруднення поверхні Землі використано для оцінки інтенсивності вітрового підйому і атмосферного транспорту радіонуклідів під час пилової бурі 1618 квітня 2020 р. Обчислення проводились із використанням моделі CALPUFF. Вхідними метеорологічними даними є результати обчислень системи прогнозування погоди WRF-Україна. В обчисленнях вторинного забруднення не враховувався вплив пожеж у Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ). Розраховані середньодобові концентрації Cs-137 у повітрі були найбільші за перший день пилової бурі (16 квітня), коли швидкість вітра була максимальна (13 м/с з поривами до 19 м/с). Середньодобові концентрації за 16 квітня знаходились у діапазоні від порядка фонових значень (5,8·10-6 Бк/м3 у м. Київ) до 2,2·10-3 Бк/м3 (ЧАЕС). Отримані оцінки на порядки менші, ніж допустимі концентрації (0,8 Бк/м3). При цьому багатократні перевищення фонових значень спрогнозовані на великій частині України – від РАЕС (2.2·10-5 Бк/м3) до Харкова (1,3·10-5 Бк/м3). Поблизу ЧЗВ у містах Чернігів та Славутич отримано значення середньодобових концентрацій 1,6·10-4 Бк/м3 та 3,2·10-4 Бк/м3 відповідно. Іл.: 10. Бібліогр.: 17 назв.


УДК 334.7

Відродження території Карабаху є першочерговим завданням на шляху подальшого зміцнення політичного та економічного суверенітету Азербайджанської Республіки. На звільнених від вірменської окупації територіях у найкоротші терміни планується забезпечити безпечне і гідне життя для вимушених переселенців, провести відновлювальні роботи в усіх сферах, а також завдяки ефективній діяльності задати імпульс сталого зростання добробуту корінного населення, що повертається. Сучасна практика кластерного освоєння територій випереджаючого розвитку, що проводиться в різних країнах світу, характеризується синергетичним ефектом від максимального використання регіональних ресурсів, що дозволяє за мінімальний термін досягти значної економічної вигоди. В рамках кластерного підходу проєкт «розміщується» в певному секторі кластера і реалізується на основі відпрацьованого механізму з урахуванням соціально-економічних, політичних і правових аспектів. Саме в межах цього сектора створюються сприятливі умови для реалізації даного проєкту, за рахунок яких, власне, досягається синергетичний ефект і забезпечується бажаний результат. Кластерний розвиток звільнених від вірменської окупації територій передбачає участь держави, у тому числі на рівнях галузевих органів виконавчої влади, регіональних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в особі державних інститутів розвитку та інституційних інвесторів проєктів комплексного розвитку – фондів прямих інвестицій і провідних системоутворюючих банків. Іншими важливими факторами даного процесу можуть і повинні стати резиденти інноваційних кластерів і технопарків, провідні азербайджанські забудовники, представники бізнес-структур, а також приватні інвестори, зацікавлені у портфельних інвестиціях. У рамках цього підходу пропонується модель економічного кластера для прискореного розвитку звільнених від вірменської окупації територій Азербайджану. Іл.: 7. Бібліогр.: 6 назв.


УДК 681.3.06, 004.89

Ця cтаття продовжує серію досліджень, присвячених аналізу нелінійної динаміки складних екологічних процесів за допомогою обчислювальних методів. У роботі розглядається побудова обчислювальної структури з використанням форм гібридного часу і логіки переоціненої поведінки рішень системи рівнянь для опису важливих нелінійних явищ при управлінні нестабільними біосистемами. Відмінність описаного підходу до побудови моделі полягає в тому, що обчислювальні експерименти на основі диференціальних рівнянь, сформованих згідно з правилами, імітують сценарії в динаміці керованих біоресурсів різного типу. Форма часу дозволяє діяти з огляду на дискретну складову траєкторії з метою опису змін, помітних ззовні експертам, за даними статистики моніторингу або за звітами рибного промислу. Обчислювальна структура логічно відповідає життєвому циклу великих морських риб. Для регулювання змін у моделі життєвого циклу використовуються безперервні характеристики. Новi моделі призначені описувати у сценаріях складно з'ясовані явища стрімкої деградації цінних біоресурсів за незначних похибок у регулюванні норми вилучення з ресурсів. Розроблені моделі показали, що традиційні методи експертного управління біоресурсами мають суттєві недоліки і проблеми. Експерти завищують обсяги запасів риби для їх промислового вилучення з популяції. Регулювання вилову риб за допомогою встановлення спеціальних квот не запобігає руйнуванню промислу. Описаний підхід можна застосовувати для прогнозування стрімких фаз екологічних вторгнень у водні системи. Іл.: 2. Бібліогр.: 23 назв.


       ЯКІСТЬ, НАДІЙНІСТЬ І СЕРТИФІКАЦІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ І ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 

УДК 004.05

Необхідність мінімізації збитків та наслідків аварій є важливим фактором сталого технічного розвитку. Однією з галузей, що характеризується високим рівнем небезпеки, є залізничний транспорт. Ця проблема змінює свої масштаби зі збільшенням кількості транспорту, його інтенсивності руху та швидкостей. Особливою складністю також є те, що в сучасних економічних умовах значний інфраструктурний розвиток, який полягає в побудові великої кількості складних та дорогих об’єктів, таких, як різнорівневі розв’язки, наземні та підземні переходи, є неможливим. Тому перспективними вбачаються рішення, націлені на розробку та впровадження нового класу систем, які забезпечують високий рівень безпеки і здатні виправити негативну статистику аварійності і вирішити завдання ненанесення шкоди життю людей на залізничному транспорті. Стаття присвячена проблемі забезпечення безпеки руху на залізничних переїздах, залізничних переходах та в зонах роботи обслуговуючого персоналу. У роботі знаходить розвиток інформаційний підхід, направлений на підвищення безпеки руху, й полягає у своєчасному інформуванні учасників руху про аварійні та небезпечні ситуації у зоні їх перебування. Вирішувати вказані завдання пропонується за рахунок створення цифрових інформаційних систем нового класу. Основними відмінностями створених систем є використання мікропроцесорних систем, засобів бездротового зв’язку та енергозберігаючих технологій. Самі системи повинні відповідати сучасним вимогам надійності, відмовобезпечності, відмовостійкості та гарантоздатності. У статті наводиться опис базових варіантів виконання контрольно-інформаційних систем  для залізничних переїздів «Благовіст», залізничних переходів «Благовіст-П» та мобільної системи для обслуговуючого персоналу, що працює на коліях «Благовіст-СП». Системи володіють технологіями автономної роботи, безпровідної передачі інформації. Іл.: 9. Бібліогр.: 6 назв.



З метою вирішення все більш складних проблем на Землі, а також у пошуках нових ресурсів поза її межами, людство активно освоює космічний простір. Цей глобальний процес, у якому має місце як співпраця країн, так і конкуренція між ними, є надзвичайно перспективним, але він також передбачає високі ризики та можливі збої у функціонуванні нових космічних систем. Під час їхньої розробки та введення в експлуатацію необхідно враховувати ймовірність виходу з ладу як окремих компонентів, так і системи в цілому. В основі таких космічних систем повинні знаходитися такі організаційні моделі і технології, які дозволили б зробити процеси їх створення, структурування, розвитку та управління досить гнучкими, динамічними та змінними у будь-який момент. Нова запланована книга, сьома з серії про розподілене управління та контролювання високого рівня, описуватиме космічно-орієнтовані рішення за допомогою Технології просторового захоплення (ТПЗ), в основі якої знаходиться контрольоване вірусоподібне покриття земних і космічних систем, які зможуть самостійно відновлюватися у випадках пошкоджень та втрати компонентів. Основна увага у книзі приділяється опису останньої версії ТПЗ, огляду новітніх космічних операцій, насамперед тих, що проводяться навколо Землі з використанням супутників на різних орбітах, а також тих, що стосуються проблем зв'язку та маршрутизації в інфраструктурах із багатьох супутників. У роботі розглядатимуться космічні проєкти як минулого, так і сьогодення, пов’язані з питаннями глобальної безпеки та оборони, способами вирішення їх ключових проблем у ТПЗ із паралельним відстеженням складних рухомих швидкісних об’єктів і постійним спостереженням із космосу за великими регіонами та інфраструктурами на Землі. Також описуватиметься, як за допомогою наземних мереж баз даних реєструвати та відстежувати численні космічні об’єкти, у тому числі й космічне сміття. Буде показано, як впровадження спеціальних віртуальних рівнів для космічних і наземних систем може вдосконалити процеси прийняття рішень у сферах глобального контролю і управління складними операціями та місіями в рамках ТПЗ. Зокрема, у книзі буде продемонстровано шляхи забезпечення високої цілісності, глобальної обізнаності і навіть свідомості розподілених космічних систем у межах ТПЗ. Інші можливості використання описаної технології стосуються сфер космічної економіки, прогнозування погоди та міжнародної безпеки. У роботі також описуватимуться можливості відтворення цієї технології навіть у стандартних університетських умовах.


 
      Останнє оновлення: May 24, 2022