На основі одержаних теоретичних результатів створений і впроваджений вперше в Україні Ситуаційний центр Міністерства оборони України.

Зараз СЦ функціонує в 3-х основних режимах:

1. При повсякденному режимі здійснюється цілодобове бойове чергування штатного черговою зміною, ведеться моніторинг стану потенційно-небезпечних об’єктів та щоденне заслуховування ранкових доповідей Начальнику Генерального штабу ЗС України.
2. При плановому режимі відбувається розгляд запланованих питань стосовно стратегічного планування.
3. При виникненні надзвичайної ситуації рішенням Міністра оборони або Начальника Генерального штабу ЗС України встановлюється посилений режим роботи, при якому в Центрі приступає до цілодобової роботи оперативна група (групи) Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗС України у визначеному складі.

Одна з моделей СЦ МО «Прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій на хімічно-небезпечних об’єктах» («Хмара») була використана при проведенні Інститутом геохімії НАНУ та МНС України Державної екологічної експертизи екологічного стану зони аварії на залізничному перегоні Ожидів-Красне у Львівській області.

Розроблений та введений в експлуатацію макет Ситуаційного залу для відпрацювання систем підтримки прийняття рішень у розподілених середовищах, що дозволяє забезпечити адекватність і підвищити ефективність управлінських рішень в екстремальних та нештатних ситуаціях на різних рівнях державного управління.

Розроблена інформаційна масштабована технологія автоматизації регламентних процедур Ситуаційного центру та комплекс організаційної й експлуатаційної документації для різних видів АРМ народних депутатів.

На основі аналізу світового досвіду з розробки і впровадження інформаційних технологій підтримки прийняття рішень органами державної влади визначені перспективні інформаційні технології в цій галузі та розроблені концептуальні засади побудови інтегрованих систем електронного урядування на регіональному рівні.

Створені й адаптовані нові математичні моделі та методи аналізу даних для екологічних, соціальних, біомедичних та інших процесів і явищ з використанням ГІС-технологій у розподілених обчислювальних середовищах.

Розроблені та виготовлені діючі макети спеціалізованих пультів для робочих місць Ситуаційного залу у модифікаціях «Рада-КС» та «Рада-СЦ».

Cтворені нова, орієнтована на знання, концепція, моделі та засоби загальнодержавної системи управління життєдіяльністю регіонального рівня, а також прогнозування та реагування на природні та техногенні аварії для систем електронного урядування. Реалізація запропонованої концепції приведе до покращення протиаварійної готовності та підвищення безпеки ядерної енергетики в Україні.

Створена нова концепція загальнодержавної системи реагування на ядерні радіаційні аварії на підставі впровадження Європейської комп’ютерної системи ядерного аварійного реагування RODOS. Розроблену в ІПММС НАНУ технологію інтеграції моделей в СППР на основі Розподілених Об'єктів-Обгорток покладено в основу реінженірингу СППР RODOS. Створена на основі цієї технології мультиплатформна версія системи JRODOS придатна для використаннях на різних типах комп'ютерів і широко впроваджується в Європі.

Проведена інсталяція системи JRODOS, адаптованої для умов Рівненської та Запорізької АЕС, у Кризовому центрі Державної інспекції ядерного реагування України.

Розроблені технології та досліді зразки засобів АРМ для комплексних масштабованих програмно-технічних платформ Ситуаційних центрів вищого державного рівня з використанням спеціалізованих оптоволоконних рішень і системи комп’ютерного стенографування, що є основою для створення типової комплексної інформаційної технології на підтримку всіх аспектів діяльності Ситуаційного центру.

Розроблені концептуальні онтології організаційної моделі мережі ситуаційних  центрів як основи технології управління державою з урахуванням класифікації ситуацій та визначених видів діяльності, що здійснюється при ситуаційному управлінні.

Розроблена перспективна архітектура комплексної масштабованої програмно-технічної платформи ситуаційних центрів. Розроблено і створено на базі оптоволоконних рішень діючий макет конференц-системи, оснащеної пультами і інтегрованої в програмно-технічний комплекс ситуаційної зали ІПММС НАНУ, а також широкий спектр діючих макетів програмного забезпечення, зокрема, для перспективної архітектури комплексної масштабованої програмно-технічної платформи ситуаційних центрів (серверна сторона).  

Розвинуте теоретичне представлення мережі ситуаційних центрів (СЦ) як організаційної основи для ситуаційного управління та єдиного інформаційного простору у сфері державного управління, зокрема  розроблені онтологічні моделі для представлення знань про системи ситуаційного управління та реалізовані фрагменти онтології, проведена адаптація формалізованих моделей для оцінювання й підвищення ефективності спеціалізованих та інтегрованих СЦ, визначені класифікація та критерії  їх відбору.

Розроблені методичні засади використання нових методів для оцінювання та підвищення ефективності побудови мережі ситуаційних центрів органів державної влади України та  інформаційних технологій підтримки прийняття рішень у розподіленому середовищі,  запропоновані рекомендації їх застосування. Запропонована адекватна предметній області 7-рівнева технологічна схема підготовки сценаріїв розвитку подій і використання конструктивного підходу до формування рішень дозволяє підвищити ефективність СППР  у системах управління складними об’єктами. Показано, що ефективна підтримка діяльності у сфері оборонного планування в сучасних умовах може здійснюватися із застосуванням організаційно-інформаційних технологій, які використовуються у ситуаційних центрах.

Відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» cтворені нові та розвинуті існуючі методологічні засади та концептуальні моделі створення і функціонування єдиної мережі ситуаційних центрів органів державної влади як єдиної автоматизованої системи на основі розвитку ідей загальнодержавної автоматизованої інформаційної системи. У рамках цієї концепції розвинуті методологічні засади розробки та реалізації у розподілених інформаційно-обчислювальних середовищах інформаційних технологій підтримки прийняття рішень для підвищення ефективності прийняття рішень органами державної влади на різних рівнях з використання моделей екологічних, соціальних та інших процесів, ГІС- та Інтернет-технологій.

Розроблені типові підходи, рішення, структури ситуаційних центрів органів державної влади сектору безпеки та оборони України, відпрацьовані їх взаємодія та подальший розвиток. Створений діючий макет базового моделюючого комплексу для розробки і тестування на задачах управління військами Збройних сил України програмно-технічного комплексу системи ситуаційних центрів стратегічного та оперативного рівнів.

Розроблені концепція та методологічні засади побудови розподіленої мережі ситуаційних центрів для ситуаційного управління та прийняття рішень у секторі безпеки та оборони України з урахуванням сучасного спектру технологій ситуаційного управління і підтримки прийняття рішень. Запропонована структура технічного регламенту спеціального програмного забезпечення, яка базується на вимогах сучасних міжнародних стандартів і враховує особливості забезпечення кібербезпеки та функціональної безпеки розподіленої мережі ситуаційних центрів у секторі безпеки та оборони України.

Створений базовий моделюючий комплекс (БМК) мережі ситуаційних центрів державних органів сектора безпеки та оборони України в інтересах захисту критичної інфраструктури держави. Створений БМК може бути прототипом для розробки ситуаційних центрів державної системи захисту критичної інфраструктури та кібербезпеки  і може бути використаний при виконанні надважливої задачі в державі – забезпечення кіберзахисту критичної інфраструктури, включаючи сектор національної безпеки та оборони, правоохоронної діяльності тощо, побудови державних та комерційних центрів реагування на кіберінциденти.       

          

 


      Останнє оновлення: Jun 14, 2020